Шинкарьов Олег Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олег Шинкарьов
Особисті дані
Повне ім'я Олег Васильович Шинкарьов
Народження 28 лютого 1965(1965-02-28) (59 років)
  ст. Висєлки, Краснодарський край,
РРФСР
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція захисник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
?—1982 СРСР ШІСП (Ворошиловград)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1982 СРСР «Стахановець» 1 (0)
1982 СРСР «Кубань» 0 (0)
1982 СРСР «Цемент» 13 (1)
1983—1984 СРСР «Колхозчі» 44 (1)
1985—1987 СРСР СКА (Р-на/Д) 56 (1)
1988 СРСР «Локомотив» (М) 0 (0)
1988 СРСР «Зоря» (Л) 29 (0)
1989—1990 СРСР «Цемент» 51 (3)
1991—1994 СРСР/Росія «Жемчужина» (С) 56 (1)
1993 Росія «Торпедо» (С) 5 (0)
1994 Росія «Хімік» (Б) 7 (0)
1994 Росія «Кубань» (С-н-К) 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Васильович Шинкарьов (рос. Олег Васильевич Шинкарёв; нар. 28 лютого 1965, станиця Висєлки, Краснодарський край, РРФСР) — радянський та російський футболіст, захисник та півзахисник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець ворошиловградського спортивного інтернат, тренер — Владислав Проданець. Дорослу кар'єру розпочав у 1982 році в клубі «Стахановець», де зіграв один матч. У тому ж році провів один матч за дубль краснодарської «Кубані» та 13 матчів за новоросійський «Цемент». У 1983-1984 роках грав у ашгабатському «Колхозчі».

У 1985 році перейшов у ростовський СКА. Дебютний матч у вищій лізі зіграв 10 березня 1985 року проти ленінградського «Зеніту», вийшовши в основному складі, але був замінений на 65-й хвилині[1]. 7 жовтня 1985 року забив свій єдиний м'яч у вищій лізі, на 87-й хвилині у ворота київського «Динамо» (2:4)[2]. Всього в радянській вищій лізі зіграв 24 матчі та відзначився одним голом, а його команда зайняла останнє місце та вилетіла в першу лігу. Надалі виступав за ростовську команду до 1987 року.

У 1988 році значився в складі московського «Локомотива», потім перейшов у ворошиловградську «Зорю». У 1989-1990 роках знову грав за новоросійський «Цемент». У 1991 році перейшов у сочинську «Жемчужину», з якою рік по тому став переможцем зонального турніру першої ліги Росії.

У 1993 році грав у складі «Жемчужини» у вищій лізі Росії. Свій перший матч провів 7 березня 1993 року проти нижньогородського «Локомотива»[3]. Всього зіграв чотири матчі у вищій лізі — три на початку сезону в березні-квітні та один в останньому турі в листопаді.

За період виступів у «Перлині» грав також за її фарм-клуб, «Торпедо» (Сочі) та за «Хімік» (Бєлореченськ), обидві ці команди не змогли дограти до закінчення сезонів та припиняли існування. У 1994 році футболіст завершив кар'єру у віці 29 років.

Після завершення кар'єри футболіста працював начальником команди і генеральним директором в краснодарській «Кубані», сочинських «Жемчужині» і «Сочі-04».

Почесний громадянин міст Сочі та Новоросійськ.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]