Шинкар Петро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Шинкар
Народився 1897(1897)
с.Харківці
Помер 1983(1983)
Поховання Цвинтар святого Андрія
Країна Російська імперія
 УНР
 УРСР
 Українська держава (1941)
США США
Національність українець
Діяльність хімік
Галузь хімія

Петро Михайлович Шинкар (нар. 1897, с.Харківці, Полтавська губернія — пом. 1983, Філадельфія, США) — український учений-хімік, політичний діяч, член-основоположник УРДП. Похований на українському православному на Цвинтар святого Андрія Баунд-Бруці, штат Нью-Джерсі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Шинкар народився на Полтавщині.

До війни — доцент Воронізького лісогосподарського інституту, згодом — керівник наукової експедиції в Донбасі, яка досліджувала вплив індустріальних відходів на сільськогосподарські культури.

За німецької окупації Петро Шинкар був активним учасником націоналістичного підпілля. Був головою відділу народної освіти і керівником місцевої організації ОУН (б) та «Просвіти» в місті Слов'янську[1]. Редактор «Донецької газети» (березень-травень 1943 р.).

Арештований німцями на початку травня 1943 року. З початку його вивезли до Краматорська, а потім разом з іншими арештованими, що звинувачувалися в приналежності до ОУН, було відправлено у центральну в'язницю СД Північного Донбасу, що розташовувалася в Горлівці. Звільнений на початку вересня 1943 року.

Після закінчення війни виїхав на Захід. Петро Шинкар був одним з основоположників Української революційно-демократичної партії. Помер в 1983 році в Філадельфії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Просвіта» під багнетом. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.

Література[ред. | ред. код]

  • Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.