Шліфер Леонід Йосипович
Леонід Йосипович Шліфер | |
---|---|
Народився | 1 квітня 1927 Нова Осипняжка |
Помер | 19 листопада 2008 (81 рік) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | Україна |
Учасник | німецько-радянська війна |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Леонід Йосипович Шліфер (1 квітня 1927, Нова Осипняжка — 19 листопада 2008) — український сільськогосподарський діяч, директор ТОВ «Добробут», двічі Герой Соціалістичної Праці.
Народився 1 квітня 1927 року на хуторі Новій Осипняжці Ставидлянської сільської ради Олександрівського району (тепер Кіровоградської області).
У вересні 1941 року почав працювати поштовим агентом в Безим'янівськїй районній конторі зв'язку Саратовської області.
В жовтні 1942 року добровільно вступив до лав Червоної Армії. Учасник німецько-радянської війни до травня 1945 року, служив у військовій авіації, готуючи до вильоту бойові літаки. Нагороджений низкою бойових нагород.
З 1946 року працював у фінансових органах Кіровоградської області, з січня 1950 року до січня 1953 року очолював Новоархангельський фінвідділ.
26 січня 1953 року загальними зборами колгоспників був обраний головою найвідсталішого на той час господарства імені Сталіна (село Тимофіївка). Завдяки особистим якостям керівника через два роки колгосп вийшов на перше місце по основних показниках сільськогосподарського виробництва. В 1959 році відбулося його об'єднання з відстаючим колгоспом імені Горького, що діяв у селі Надлаку, а в 1964 році до сільгосппідприємства приєднався колгосп імені Кірова (село Іванівка). Укрупнене агроформування почало називатися «Зоря комунізму». Господарство щороку брало участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці.
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР, обласної, районної та сільської рад народних депутатів.
Помер 19 листопада 2008 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
- Двічі Герой Соціалістичної Праці (1965, 1988);
- Нагороджений багатьма нагородами СРСР, з них — п'ятьма орденами Леніна, медаллю «За оборону Сталінграда»;
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (7 квітня 1977);
- У 1991 йому було присвоєне почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства СРСР»[1];
- Нагороджений тринадцятьма Золотими медалями Головвиставкому СРСР.
- Нагороджений президентськими відзнаками, орденами «За заслуги» III ступеня та II ступеня (2007)[2], орденом «За мужність»;
- У 2007 році нагороджений Почесною відзнакою Кіровоградської області «Честь і слава Кіровоградщини».
В селі Надлаку Леоніду Шліферу встановлене погруддя (скульптор Володимир Іваненко)[3].
- ↑ Указ Президента СРСР № УП-2366 від 12 серпня 1991 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 липня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 379/2007 від 4 травня 2007 року [Архівовано 15 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Іваненко Володимир Михайлович // Енцикопедія сучасної України. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
- Сайт Новоархангельської районної бібліотеки [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Народились 1 квітня
- Народились 1927
- Померли 19 листопада
- Померли 2008
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени КПРС
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Уродженці Олександрівського району Кіровоградської області
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Персоналії:Новоархангельський район
- Заслужені працівники сільського господарства СРСР
- Народні депутати СРСР
- Двічі Герої Соціалістичної Праці