Шліхта Наталя Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шліхта Наталя Василівна
Народилася 26 липня 1977(1977-07-26)[1] (46 років)
Країна Україна Україна
Національність українка
Діяльність історикиня
Alma mater Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Галузь церковна історія в радянській державі, історія радянського суспільства.
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене звання доцент
Науковий ступінь Ph.D., кандидат історичних наук

Шліхта Наталя Василівна (нар. 1977) — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідниця історії церкви в радянській державі та історії радянського суспільства[2].

Освіта[ред. | ред. код]

1998 року закінчила бакалаврську програму з історії в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», отримавши диплом з відзнакою.

Ступінь магістра історії здобула в Центральноєвропейському університеті, на відмінно захистивши роботу за темою «The Church under Conditions of Khrushchev's Anti-Religious Of ensive: The Ukrainian Situation and Its Polish Parallel». 2000 р. — отримала ступінь магістра історії в НаУКМА, захистивши роботу на тему: «Проблема взаємовідносин Церкви та Держави на прикладі УРСР і ПНР у 50-х — 60-х рр. (порівняльний аналіз)».

Протягом 2003 року проходила навчання на теологічному факультеті Кембриджського університету (Велика Британія).

2005 року Наталя Шліхта отримала ступінь доктора філософії з історії в ЦЄУ), тема дисертації: «The Survival of the Church under Soviet Rule: A Study in the Life of the Ukrainian Exarchate of the Russian Orthodox Church, 19451971» (оцінка «summa cum laude»).

2006 року захистила кандидатську дисертацію за темою «Технології виживання Церкви в радянській державі (на прикладі Українського Екзархату Російської православної церкви, 19451971 рр.)».

В квітні 2011 Наталі Шліхті було присвоєно звання доцента.

Адміністративна та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

В жовтні — грудні 2003 року — асистента кафедри історії Центральноєвропейського університету.

Протягом вересня 2005 — серпня 2011 рр. — координатор співробітництва кафедри історії НаУКМА з Програмою академічних стипендій Інституту Відкритого суспільства (HESP/OSI Academic Fellowship Program) (Будапешт, Угорщина).

Протягом лютого 2007 — березня 2009 років викладала історію Церкви в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського (Київ).

Протягом 1 вересня 2005 року — 31 серпня 2007 року — асистент кафедри історії НаУКМА. 5 травня 2009 року — 3 січня 2010 року — старший викладач кафедри історії НаУКМА. З 4 січня 2010 року — доцент кафедри історії факультету гуманітарних наук.

В березні 2012 року Наталя Шліхта очолила кафедру історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»[3].

Є членом редколегії часопису «Наукові записки НаУКМА: Історичні науки» (з грудня 2005 року).

Наукові публікації[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

Посібники[ред. | ред. код]

  • Історія радянського суспільства: Навч. посібник / Наталя Шліхта. — К.: Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА, 2010. — 218 с. (гриф МОН), ISBN 978-966-2410-15-0
  • Історія радянського суспільства: Методичні рекомендації та програма спецкурсу / Наталя Шліхта.– К.: НаУКМА, 2008. — 70 с.

Статті[ред. | ред. код]

  • Державний заповідник «Києво-Печерська Лавра» в повоєнне двадцятиліття (до питання про пам'яткоохоронну діяльність в Українській РСР) // Наукові записки НаУКМА: Історичні науки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — Т. 65. — C. 50–55 (фахове видання).
  • «Посередницька» роль Ради у справах Російської православної церкви (на матеріалах Української РСР, 1943—1965 рр.) / Н. В. Шліхта // Наукові записки НаУКМА: Історичні науки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — Т. 78. — С. 39–45 (фахове видання).
  • Радянська історіографія — західна наука: дискусії навколо концепції «феодалізму» // Сторінки історії. — Київ, 2008. — Вип. 27. — С. 214—224 (фахове видання).
  • Номенклатура та її привілеї в дискусіях доби перебудови очима радянських і західних журналістів // Наукові записки НаУКМА: історичні науки. — К.: «Пульсари», 2009. — Т. 91. — С. 52–58 (фахове видання).
  • Competing Concepts of «Reunification» behind the Liquidation of the Ukrainian Greek Catholic Church // Christianity and Modernity in Eastern Europe / ed. by Bruce R. Berglund and Brian Porter-Szücs. — Budapest–New York: CEU Press, 2010. — P. 159—190.
  • Прагнучи ізолювати Церкву: до питання про характер радянської політики в релігійній сфері (1940–1980-і роки) // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упор. О.Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. — Л.: Львівський музей історії релігії; вид-во «Логос», 2010. — Кн. 1. — C. 889—897 (фахове видання).
  • Православні вірні — на захист своїх прав і своєї Церкви (на українських матеріалах кінця 1940-х — 1970-х рр.) // Наукові записки НаУКМА: Історичні науки. — К.: Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА, 2010. — Т. 104. — С. 34–41 (фахове видання).
  • До питання про «возз'єднання» українських греко-католиків із РПЦ: позиція Московського Патріархату // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упор. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. — Л.: Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії; вид-во «Логос», 2011. — Книга 1. — C. 580—589 (фахове видання).
  • «От традиции к современности»: православная обрядность и праздники в условиях антирелигиозной борьбы (на материалах УССР , 1950-е-1960-е гг.) // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2012. — № 3-4 (30). — С. 380—407.
  • «Украинский» как «не-православный», или Как греко-католики «воссоединялись» с Русской православной церковью (1940–1960‑е гг.) // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2014. - № 4. - С. 208-234.
  • Как учредить «антисоветскую организацию»: к истории Кестонского института и письма верующих из Почаева // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2017. — № 1. — С. 244—267

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. Наталя Шліхта на сайті кафедри історії НаУКМА. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 20 вересня 2015.
  3. Завкафедрою історії Могилянки стала Наталя Шліхта. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Curriculum vitae (CV) Шліхти Наталі Василівни[недоступне посилання з серпня 2019]