Шмагало Ростислав Тарасович
| Шмагало Ростислав Тарасович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
30 березня 1965 (59 років) Львів, Українська РСР, СРСР | |||
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
| Діяльність | мистецтвознавець, викладач університету | |||
|
| ||||
Ростислав Тарасович Шмагало (нар. 30 березня 1965, Львів) — український науковець, доктор мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України, представник мистецтвознавчої керамології, автор «Енциклопедії художнього металу», професор, художник декоративно-ужиткового мистецтва.
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчив факультет декоративно-прикладного мистецтва Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв) за спеціальністю «Художня кераміка» (1989) та аспірантуру Московського вищого художньо-промислового училища (1992).
Творчий шлях[ред. | ред. код]
З 1992 року працює у Львівській національній академії мистецтв, декан факультету історії та теорії мистецтва у 1997—2021 роках. Керівник, автор сценаріїв і ведучий мистецької телепередачі «Мальовид» на Львівському державному телебаченні (1995—2000); професор (з 2006).
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Автор монографій:
- «Кераміка Галичини кінця XIX — початку XX ст. в контексті міжнародних зв'язків: Контакти і взаємовпливи» (1994, у співавторстві з Олесем Ногою).
- «На перехресті Європи і віку. Іван Мозалевський» (1996, у співавторстві з Дмитром Бойцовим).
- «Словник митців-педагогів України та з України у світі (1850—1950)» (2002).
- «Мистецька освіта в Україні середини XIX — середини XX ст.: структурування, методологія, художні позиції» (зайняла 2 місце в номінації «Найкраща публікація з окремими сюжетами на теми керамології, гончарства, кераміки» II Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2008» (за публікаціями 2005 року).
- «Енциклопедія художньої культури» (2013).
- «Енциклопедія художнього металу» у 2-х томах (2014).
- «Нариси з історії українського дизайну XX ст.» (у співавторстві, 2012) та ін.
Автор 4 навчально-методичних посібників та понад 110 публікацій з проблем кераміки й художньо-промислової освіти в періодичних виданнях і збірниках України та зарубіжжя.
Член Наглядової ради Українського керамічного товариства (з 2000); член правління Спілки критиків та істориків мистецтва (з 2000), голова і член журі всеукраїнських і національних симпозіумів гончарства в Опішному (1999, 2001), у Слов'янську (2001); II Міжнародного молодіжного гончарського фестивалю (2008); учасник міжнародних симпозіумів і конференцій з мистецтва «Hefaiston» (Чехія, 1996), «Ferraculum» (Австрія, 2000, 2002); член редколегій «Українського керамологічного журналу» (2001—2005) та національного наукового щорічника «Українська керамологія» (2001—2002); член Національної спілки художників України (з 1995), член Українського керамічного товариства (з 2000); стипендіат мистецтвознавчої фундації «Getty» (Каліфорнія, США, 1996).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Відзнака Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2007). Обласна премія в галузі культури, номінація «Культурологія, мистецтвознавство, музейна справа» імені Святослава Гординського (2014). Орден Франца Бірбаума Міжнародного фонду Карла Фаберже (2012). Заслужений діяч мистецтв України (2017).