Шматко Любов Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Любов Шматко
Особисті дані
Повне ім'я Любов Дмитрівна Шматко
Народження 25 жовтня 1993(1993-10-25) (30 років)
  с. Калинівка, Єланецький район,
Миколаївська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Номер 25
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010—2016 Україна «Легенда» 67 (22)
2017—2020 Білорусь «Мінськ» 74 (27)
2022—2023 Туреччина «Фомгет Генчлік» ? (?)
2023—н.ч. Туреччина «Галатасарай» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011
2017—н.ч.
Україна Україна WU-19
Україна Україна
3 (0)
7 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Любов Дмитрівна Шматко (нар. 25 жовтня 1993, Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, Україна) — українська футболістка, півзахисниця турецького «Галатасараю».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилася в селі Калинівка, Миколаївська область. У віці 6-7 років розпочала бавитися з м'ячем[1]. Потім займалася футболом у шкільній секції. Перший тренер — Борис Петрович Скоп[1]. У 14-річному віці разом зі сестрою потрапила до чернігівського спортінтернату[1]. Займалася в спортивній школі чернігівського «Спартака».

«Легенда»[ред. | ред. код]

У 2009 році перейшла до «Легенди». За першу команду чернігівчанок дебютувала 2 липня 2009 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 2-о туру кубку України проти «ЦПОР-Донеччанки». Любов вийшла на поле на 60-й хвилині, замінивши Оксану Яковишин[2]. У сезоні 2009 року в чемпіонаті не грала, а в кубку країни провела 2 поєдинки[3]. У Вищій лізі дебютувала 12 травня 2010 року в переможному (6:1) виїзному поєдинку 3-о туру проти «Атекс-СДЮШОР №16». Любов вийшла на поле в стартовому складі, а на 24-й хвилині її замінили на Ольгу Мелконянц[4]. Дебютним голом у чемпіонаті України відзначилася 28 жовтня 2010 року на 90-й хвилині переможного (7:1) домашнього поєдинку 15-о туру проти костопільської «Родини». Любов вийшла на поле 67-й хвилині, замінивши Наталію Жданову[5]. У складі чернігівського клубу зіграла 67 матчів у Вищій лізі, в якій відзначилася 22-а голами. Дворазова чемпіонка України (2009, 2010), володарка кубку України (2009).

«Мінськ»[ред. | ред. код]

По завершенні сезону 2016 року перейшла у «Мінськ». Дебютувала за столичну команду 23 квітня 2017 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти «Зорки-БДУ». Любов вийшла на поле на 88-й хвилині, замінивши Юлію Борисенко[6]. Дебютним голом за столичну команду відзначилася 6 травня 2017 року на 54-й хвилині переможного (12:1) домашнього поєдинку 3-о туру Прем'єр-ліги проти «Слов'янки». Шматко вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч[7]. За підсумками сезону 2017 року разом з «Мінськом» стала чемпіоном Білорусі[8] та володарем кубку країни. У грудні 2018 року продовжила контракт зі столичним клубом[9][10].

Суперліга Туреччини[ред. | ред. код]

У 2022 році перейшла до чемпіонату Туреччини, де згодом стала чемпіонкою країни у складі «Фомгет Генчлік» та «Галатасараю».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У 2011 році провела 3 поєдинки у футболці дівочої збірної Україна WU-19.

У футболці національної збірної України дебютувала 15 вересня 2017 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку кваліфікації чемпіонату світу проти Хорватії. Любов вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч[11]. Першим голом у складі національної команди відзначилася 8 жовтня 2019 року на 33-й хвилині програного (2:3) виїзного поєдинку жіночого чемпіонату Європи проти Ірландії. Любов вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч, а на 52-й хвилині відзначилася ще й автоголом, який виявився переможним для ірландок[12].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Молодша сестра, Людмила Шматко, також професіональна футболістка[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Легенда»
  • Україна Вища ліга України
    • Чемпіонка (2): 2009, 2010
    • Срібна призерка (3): 2011, 2013, 2015
    • Бронзова призерка (2): 2014, 2016
«Мінськ»
  • Білорусь Прем'єр-ліга Білорусі
    • Чемпіонка (3): 2017, 2018, 2019
  • Балтійська ліга
    • Чемпіонка (1): 2018
  • Білорусь Кубок Білорусі
    • Володарка (3): 2017, 2018, 2019
  • Білорусь Суперкубок Білорусі
    • Володарка (2): 2018, 2019
    • Фіналістка (1): 2017
«Фомгет Генчлік»
  • Туреччина Суперліга Туреччини
    • Чемпіонка (1): 2022/23
«Галатасарай»
  • Туреччина Суперліга Туреччини
    • Чемпіонка (1): 2023/24

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Знаете ли Вы игрока национальной сборной Украины родом из Николаевщины? (ФОТО). Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2020.
  2. Протокол матчу «Легенда-ШВСМ» (Чернігів) - «Донеччанка-ЦПОР» (Донецьк)[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  3. Кубок України з футболу серед жіночих команд 2009 р. «Легенда-ШВСМ»[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  4. Протокол матчу «Атекс-СДЮШОР-16» (Київ) - «Легенда-ШВСМ» (Чернігів)[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  5. Протокол матчу «Легенда-ШВСМ» (Чернігів) - «Родина-Ліцей» (Костопіль)[недоступне посилання]
  6. MINSK VS. ZORKA-BDU 3 - 1 [Архівовано 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. MINSK VS. SLAVYANKA 12 - 1 [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ТАМІЛА ХІМІЧ ТА ЛЮБОВ ШМАТКО - ЧЕМПІОНИ БІЛОРУСІ. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
  9. Владимир Рева покинул ФК "Минск" [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Шматко продлила контракт с "Минском" [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. UKRAINE VS. CROATIA 1 - 1 [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. REPUBLIC OF IRELAND VS. UKRAINE 3 - 2 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]