Штейнберг Соломон Якович
| Штейнберг Соломон Якович | |
|---|---|
| Народився |
11 квітня 1891 Радомишль |
| Помер |
15 травня 1968 (77 років) Харків |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | терапія, кардіологія, ендокринологія |
| Заклад | Харківський медичний інститут |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Стражеско Микола Дмитрович, Виноградов Василь Васильович |
| Відомі учні | Мала Любов Трохимівна |
| Членство | Харківське медичне товариство |
Штейнберг Соломон Якович ( нар. 11 квітня 1891 року, Радомишль, Житомирська губернія, Російська імперія - пом. 15 травня 1968 року, Харків, УРСР, СРСР) - український лікар , доктор медичних наук, професор, завідувач кафедр терапевтичного профілю Харківського медичного інституту [1]
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1910 р. вступив на природниче відділення, у 1913 р. перейшов на медичний факультет Київського університету, який закінчив з відзнакою у 1917 р. З 1918 по 1929 р. працював у госпітальній терапевтичній клініці Київського медичного інституту під безпосереднім керівництвом видатних вітчизняних вчених Стражеско М. Д., Яновського Ф. Г. та Виноградова В. В. У 1921 році після надання наукової праці «Клиника и патогенез пневмоперикардита» був залишений для підготовки до професорської діяльності при кафедрі госпітальної терапії у Києві на посаді «професорського стипендіата».
Докторську дисертацію на тему «Клиника и патогенез левулезурий» захистив при Українській академії наук у 1927 році, йому було присуджено звання приват-доцента.
У 1929 р. був обраний професором Дніпропетровського медичного інституту по кафедрі біологічної хімії [2]. З 1937 р. переведений до Харкова на посаду директора Українського інституту експериментальної медицини. У 1938 р. С.Я. Штейнберг був обраний завідуючим кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб, з 1941 по 1947 р. очолював кафедру госпітальної терапії [3], а з 1947 по 1966 р. - кафедру факультетської терапії Харківського медичного інституту [4].
Помер Соломон Якович Штейнберг 15 травня 1968 року.
Науковий доробок[ред. | ред. код]
Основні напрямки наукових досліджень професора С. Я. Штейнберга стосувалися фізіології та патології судинного тонусу, ранньої діагностики та теорій атеросклерозу, гіпертонічної хвороби , коронарної недостатності, впливу різних лікарських речовин на судинний тонус, фізіологічного та клінічного значення вмісту мікроелементів.
Професором С. Я. Штейнбергом були запропоновані новий метод вивчення серцевої діяльності плетизмографії, який принципово відрізнявся від існуючого раніше, та оригінальна конструкція приладу тензіосцилографа. Положення про роль зовнішнього середовища, які були висловлені С. Я. Штейнбергом ще у 30-ті роки, були дуже прогресивними для свого часу і співзвучними науковим концепціям теоретичної та практичної медицини і сьогодні.
Автор 77 наукових клінічних та експериментальних праць з різноманітних питань теоретичної і практичної медицини, серед них — 5 монографій "Современное лечение хронической недостаточности кровообращения", "Предупреждение болезней сердца и кровеносных сосудов", "О сосудорасширяющем действии ментола", "Оксигенотерапия гипертонической болезни", "Лечение гипертонической болезни алкалоидами раувольфии".
Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації, а потім стали професорами Мала Л. Т., Шершнєв В. Г., Почепцов В. Г. , Доценко Я. Н. та інші .
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
У 1938-1941 p.p. він був відповідальним редактором журналу «Врачебное дело», членом правління Українського товариства терапевтів та правління Харківського медичного товариства, членом президії Вченої ради Наркомату охорони здоров'я УРСР, обирався депутатом Харківської міськради.
Память[ред. | ред. код]
До ювілейних дат персоналії статті із спогадами опублікувала академік Мала Любов Трохимівна. Академік відзначала
" Моим учителем был профессор Соломон Яковлевич Штейнберг - талантливый учёный с широким диапазоном научных интересов, превосходнейший гуманный врач, требовательный, мудрый, справедливый и добрый Человек. Соломон Яковлевич был учеником академика Н.Д. Стражеско. С.Я. Штейнберга я глубоко уважала и искренне любила. Можно без преувеличения сказать, что в моей творческой судьбе ему принадлежит огромная роль. Общеизвестны слова, что истинный учитель живет двумя жизнями - своей собственной и жизнью своих учеников. У С.Я. Штейнберга было исключительно развито это чувство - жить жизнью своих учеников, понимать их, помогать и давать удивительно мудрые советы ".
Тепло згадують С.Я. Штейнберга і його студенти Гречаніна О.Я., Пилипенко М.І., Дубенко Є.Г. та ін.[5]
Література[ред. | ред. код]
- Киевская школа терапевтов [Текст] : к 150-летию Киев. мед. ин-та / Г. И. Бурчинский, В. Г. Передерий.— Киев : Выща школа, 1991. — 116 с. - ISBN 5-11-003730-2 — С.7, 80,82, 87.
- Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. А. Я. Циганенка. — Х.: ВАТ Видавництво «Харків», 2002. — 470 с.: ил. Мала Л.Т., Ільченко І.А. Штейнберг Соломон Якович — С.282-283.
- Історія в історіях: Харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях / редкол.: В. М. Лісовий (гол. ред.), В. А. Капустник (заст. гол. ред.), І. В. Летік (відп. секр.) [та ін.] ; за заг. ред. В. М. Лісового та Ж. М. Перцевої. – Харків : ХНМУ, 2015. — 552 с. : фото. URL: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/16214 С. 218, 222,225, 246, 282, 309, 435.
- Малая Л.Т. Профессор Соломон Яковлевич Штейнберг (1891-1968) // Международный медицинский журнал. —1999. —№ 1. —С.121-122.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Календар знаменних дат ХНМУ на 2016. calameo.com. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Про нас — Придніпровська асоціація лікарів-інтерністів. internist.org.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Кафедра внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергології ім. академіка Л.Т. Малої. knmu.kharkov.ua. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Кафедра внутрішньої медицини №3 та ендокринології. knmu.kharkov.ua. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Лісовий, В. М. (гол ред ); Капустник, В. А. (заст гол ред ); Летік, І. В. (відп секр ); М’ясоєдов, В. В.; Кол.), Перцева Ж. М. (голова авт; Киричок, І. В.; Семененко, О. В. (2015). Історія в історіях: Харківська вища медична школа у спогадах, документах і фотографіях. Процитовано 27 жовтня 2021.