Щербіна Андрій Вікторович
| Щербіна Андрій Вікторович | |
|---|---|
 Прапорщик | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
31 травня 1974 смт. Дубівський, Луганська область |
| Смерть |
29 серпня 2014 (40 років) Червоносільське |
| Поховання | Гайсин |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність |
 Україна |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Андрі́й Ві́кторович Щербі́на (нар. 31 травня 1974 року — пом. 29 серпня 2014 року) — український військовик резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Загинув у ході україно-російської війни у боях із російськими бойовиками в Іловайському котлі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 31 травня 1974 року в смт. Дубівський Антрацитського району Луганської області.
1981—1983 — навчався в середній школі № 10 селища.
1983—1989 — продовжив навчання в середній школі № 19 м. Антрацит. Займався спортом, отримав розряд з боксу.
1989—1992 — навчався в СПТУ № 42 м. Антрацит, здобув професію токаря.
1992 — був призваний на строкову військову службу, яку проходив у прикордонних військах (м. Мукачево).
1995—2000 — продовжив службу в Луганському прикордонному загоні у званні прапорщика, був помічником начальника прикордонної застави.
2000 — вийшов у відставку.
2000—2006 — працював, створив родину.
2004 — народилася донька Аліна. 2006 — молода сім'я переїхала в м. Гайсин, на батьківщину дружини Ірини. 2014 — народилася друга донька Діана.
Андрій Щербіна добре розумівся в техніці й деякий час працював у сервісному центрі Philips у м. Київ.
3 червня 2014 року вступив до добровольчого батальйону «Донбас», був зарахований старшим розвідником 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 2-го батальйону спеціального призначення. Отримав позивний «Портос».
14 липня відбув в зону АТО. Спочатку в Попасній, Лисичанську, Кураховому, у селі Мар'янівка, потім в Іловайську.
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
Ранком 29 серпня 2014 року під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону «Донбас» з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільське пожежна машина потрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї Окремої танкової бригади збройних сил РФ й отримала пряме попадання. Андрій був на підніжці машини, коли дістав вогнепальне поранення. Серед бійців батальйону не було сумніву щодо його загибелі.
Обставини поховання[ред. | ред. код]
Довгих три роки Андрій Щербіна вважався зниклим безвісти. Сім'я жила надією, що Андрій живий, що можливо був у полоні.
Був похований як невідомий солдат на Краснопільському цвинтарі в передмісті Дніпра. Генетична експертиза знайденого тіла підтвердила: Андрій Вікторович Щербіна героїчно загинув у 2014 році під час обстрілу в Іловайську.
Перепоховано героя 28 березня 2018 року на міському кладовищі в м. Гайсин, Вінницька область.
Нагородження[ред. | ред. код]
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, Указ Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року).
Див. також[ред. | ред. код]
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (24 серпня — 31 серпня 2014)
- Книга пам'яті полеглих за Україну
- Орден «За мужність»
Примітки[ред. | ред. код]
- https://web.archive.org/web/20190626072848/http://visnyk.lutsk.ua/
- https://web.archive.org/web/20191006064549/https://vezha.vn.ua/
Посилання[ред. | ред. код]
- http://memorybook.org.ua [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- https://www.president.gov.ua [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20181009034158/http://www.gaysin-rda.gov.ua/