Юзеф Ян Мнішек
Юзеф Ян Тадеуш Вандалін Мнішек | |
---|---|
Józef Jan Tadeusz Wandalin Mniszech | |
Портрет Юзефа Яна Мнішека | |
Народився |
1742 Яворів |
Помер |
14 вересня 1797 Беліни над Сяном |
Країна | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | урядник, державний, політичний і військовий діяч |
Alma mater | «Колегіум нобіліум» |
Суспільний стан | шляхтич, магнат |
Титул | граф |
Посада | хорунжий великий коронний, великий охмістр Королівства Галичини та Володимирії |
Військове звання | генерал-шеф |
Рід | Мнішеки |
Батько | Ян Кароль Мнішек |
Мати | Катерина із Замойських |
Родичі | Юзеф Кантій Оссолінський (тесть) |
У шлюбі з | Маріанна з Оссолінських |
Діти | Станіслав, Юлія Тереса |
Нагороди | |
Варіант гербу Мнішек | |
Юзеф Ян Тадеуш Вандалін Мнішек (пол. Józef Jan Tadeusz Wandalin Mniszech; 1742, Яворів — 4 вересня 1797, Беліни над Сяном) — польський і український шляхтич, урядник, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, урядник Королівства Галичини та Володимирії.
Родина[ред. | ред. код]
Батько — Ян Кароль Мнішек — був одружений з Катериною із Замойських гербу Єліта[1] (1722—1771[2]), дочкою Міхала Здзіслава Замойського, тестем якого був князь Михайло Сервацій Вишневецький. Катерина Замойська передала Любешів разом з усім любешівським маєтком у спадок чоловікові Янові Каролю Мнішекові, генералу польських коронних військ;[3] також була дідичкою Ожигівців[джерело?]. Шлюб уклали 1741 року. Матір привнесла батькові Вишнівець та прилеглі маєтності, після весілля батьки проживали у Вишнівці.[1] Діти:
- Ельжбета — дружина Яна Домбського
- Людвіка — дружина Анджея Казімежа Сулковського
- Станіслав Єжи — ротмістр панцерний, хорунжий великий коронний
- Міхал Єжи Вандалін[4]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1742 року в Яворові.[5]
Отримав добру освіту, головно зусиллям матері; навчанням керував приятель Мнішеків, економіст, історик і політик Фелікс Лойко. Також разом з братами навчався в «Колегіум нобіліум» ордену піярів у Варшаві (зокрема, в 1757—1758 роках; під час навчання вже мав посаду сяніцького старости). У серпні 1763 за наполяганням матері виїхав навчатися до Швейцарії.
Пізніше отримав посаду Щуровицького старости. Після смерті батька став у вересні 1759 року генералом-шефом коронного регіменту ім королеви, також ротмістром панцерної корогви коронних військ.
3 серпня 1780 отримав посаду хорунжого великого коронного, на якій перебував до лютого 1784 року; після відставки посаду отримав брат Станіслав Єжи Мнішек. 1783 року отримав титули графа: 22 квітня — галицького, 4 серпня — цісарства. 1788 року став послом Галицького станового сейму від стану магнатів, яким був до кінця життя.
Нагороджений орденами святого Станіслава (1777), Білого орла (1780)
Помер 4 вересня 1797 року в с. Беліни над Сяном (пол. Bieliny nad Sanem, нині с. Беліни гміни Улянув Нисківського повіту).
Маєтності[ред. | ред. код]
Посідав поселення Уланів, Беліни над Сяном, Хирів, Микулинці, Ляшки Муровані, Шумина, Пшендзель, Сяночок, Домбровка Руська, Домбровиця та інші. Також — війтівство у місті Сянік.[6]
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Маріанна з Оссолінських (?—1803, Львів), дочка Юзефа Кантія Оссолінського[7]. Шлюб взяли 24 вересня 1769 року в Будимирі (словац. Budimír, нині Округ Кошиці-околицяКошицького краю, Словаччина) обряд провів єпископ Адам Красінський, однак пізніше розлучилися, мали конфлікти щодо опіки над дітьми, а саме:
- Станіслав — сокільничий Королівства Галичини і Володимирії, цісарсько-королівський шамбелян
- Юлія Тереза — дружина Ксаверія Красицького (пол. Ksawery Krasicki).[8]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 463. (пол.)
- ↑ Katarzyna Zamoyska z Zamościa h. Jelita (ID: 4.285.232) [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Бірюліна О. 525 років від часу першої писемної згадки про смт. Любешів (1484) Волинської області [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. — Луцьк, 2008. — С. 140—143.
- ↑ Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759)… — S. 464.
- ↑ Józef Wandalin Jan hr. Wandalin-Mniszech z Wielkich Kończyc h. Kończyc (ID: 12.270.467) [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Dymnicka-Wołoszyńska H. i Wołoszyński R. W. Mniszech Józef Jan Tadeusz h. własnego (zm. 1797)… — S. 478.
- ↑ Szczygielski W. Ossoliński Józef Kanty h. Topór (1707—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 410—412. (пол.)
- ↑ Dymnicka-Wołoszyńska H. i Wołoszyński R. W. Mniszech Józef Jan Tadeusz h. własnego (zm. 1797)… — S. 479.
Джерела[ред. | ред. код]
- Dymnicka-Wołoszyńska H. i Wołoszyński R. W. Mniszech Józef Jan Tadeusz h. własnego (zm. 1797) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 478—480. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Józef Wandalin Jan hr. Wandalin-Mniszech z Wielkich Kończyc h. Kończyc (ID: 12.270.467) [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |