Юрковець Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрковець Ігор Володимирович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 13 червня 1993(1993-06-13)
Малі Сорочинці
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (21 рік)
Новокатеринівка
Поховання Краснопільський цвинтар
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Війська зв'язку
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Бої за Іловайськ
Нагороди та відзнаки
На державному рівні не вшанований

І́гор Володи́мирович Юркове́ць (нар. 13 червня 1993 — пом. 29 серпня 2014) — український військовик, молодший сержант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1993 року в селі Малі Сорочинці Миргородського району Полтавської області.

В часі війни — начальник радіостанції, 121-ша окрема бригада зв'язку.

29 серпня 2014-го їхав на БТРі зв'язку № 004 перед «УАЗ»-ом полковника Кифоренка. Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом біля Новокатеринівки: БТР підбили зі «Шмеля» російські десантники з відстані 30 метрів, Євген Солодовник та Ігор Юрковець не змогли евакуюватись, згоріли у ньому.[1]

30-го серпня у місці обстрілу працювала група Червоного Хреста, змогли забрати тіло майора Якова Губи — встиг недалеко відстрибнути із підбитого БТР, тіло було на землі. Співробітники Червоного Хреста не змогли підступитись до розпеченого від вогню БТРа. 12 вересня пошуковці Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») дістали з БТРа останки загиблих вояків, привезли до моргу дніпропетровської 4-ї міської лікарні.

Упізнаний за тестами ДНК[2]. Але батьки відмовляються визнавати результати експертизи.

Похований у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]