Юрівка (Мелітополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрівка
Загальна інформація
46°52′ пн. ш. 35°21′ сх. д. / 46.867° пн. ш. 35.350° сх. д. / 46.867; 35.350Координати: 46°52′ пн. ш. 35°21′ сх. д. / 46.867° пн. ш. 35.350° сх. д. / 46.867; 35.350
Країна  Україна
Адмінодиниця Мелітополь
Карта
Мапа

Юрівка — історичний район Мелітополя, що включає в себе приватний сектор в північно-західній частині міста.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Мелітопольське локомотивне депо
Свято-Успенський храм, переобладнаний з дитячого саду

Зі сходу Юрівка відокремлена від міста залізницею, вздовж якої проходить вулиця Лінійна. Вулиця Дзержинського перетинає залізницю по мосту, а пішохідний міст веде з Юрівки до залізничного вокзалу. На південь і південний захід від Юрівки знаходиться Новий Мелітополь, на північ — Авіамістечко. На Схід від району протікає Піщанський струмок, знаходяться дачі й військовий аеродром [1].

Історія[ред. | ред. код]

Дата виникнення Юрівки точно не відома. Гіпотеза про те, що виникнення селища пов'язане з будівництвом Лозово-Севастопольської залізниці, підтвердження не знаходить [2].

Першу згадку про Юрівку вдається знайти в Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1900 рік. Тоді в Юрівці вже було 72 двори й проживало 842 особи. Селище належало до Кизиярського сільського товариства Терпіннівської волості Мелітопольського повіту [3].

1919 року тут народився майбутній Герой Радянського Союзу Сергій Бесчастний.

22 травня 1928 року Мала Президія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету змінила межу міста Мелітополя, і Юрівка увійшла до складу міста[4].

На сьогодні Юрівка є найбільш кримінальним районом Мелітополя — на неї припадає половина викликів патрульної поліції. [5]

Підприємства[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта Мелітополя [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Микола Крилов. «Нариси з історії міста Мелітополя 1814–1917 рр. Виникнення Мелітополя та передмість» (рос.). Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 12 лютого 2015.
  3. Пам'ятна книжка Таврійської губернії 1900. (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 12 лютого 2015.
  4. Н. В. Крылов, «Улицы Мелитополя. Историко-географический словарь».
  5. «Мелітополь — найбільш кримінальне місто України», сюжет в програмі ТСН.

Посилання[ред. | ред. код]