Яакко Ютейні
| Яакко Ютейні | |
|---|---|
| фін. Jaakko Juteini | |
 | |
| Народився |
14 липня 1781[1] Rahkoilad, Hattulad, Канта-Гяме, Тавастгуська губернія |
| Помер |
20 червня 1855 (73 роки) Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія |
| Країна | Фінляндія |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | фінська |
Яакко Ютейні (фін. Jaakko Juteini; 14 липня 1781, комуна Гаттула, Фінляндія — 20 червня 1855 Війпурі (Виборг), Карелія) — фінський поет-просвітитель, драматург, громадський діяч. Один із засновників модерного фінського націоналізму. Писав шведською і фінською мовами.
Філософську працю Ютейні «Записи міркувань на різні теми» («Anteckningar af tankar uti warianta ämnen», 1827), яка мала антиклерикальне звучання, публічно спалено. Низка віршів Ютейні стали народними піснями.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у багатодітній родині (шестеро дітей) Гейккі Міконпойка у Шведському королівстві. Після смерті батьків спочатку навчався у місті Гямеенлінна, а потім у різних релігійних закладах Турку, зокрема в університеті (1800), де хотів здобути право на священство. Позитивно прийняв анексію Фінляндії з боку Російської імперії (1809), оскільки сподівався на створення місцевих органів державної влади.
Творчість[ред. | ред. код]
У вірші «Розпис на ганебному стовпі для фінських вчених» (1817), а також вступній статті до «Граматики фінської мови» (1818) вмістив відозви проти дискримінації фінської мови у Великому князівстві Фінляндському.
У п'єсі «Сімейство» (1817) і віршах захищав честь фінського селянства, пригнобленого шведськими аристократами[2]. Автор сатиричної антиклерикальної п'єси «Жарт про нечисті сили» («Pila pahoista hengistä», 1817)[2][3].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
1813 — переїжджає до м. Виборг, де розгорнув велику громадську діяльність; як лояльний до Петербурга представник фінської інтелігенції, стає секретарем міського магістрату м. Виборг (1813—1840), цензором виборзької друкарні (1840)[4]. Один із засновників фіномовного журналу «Вісник» («Sanan-saattaja», 1833). Клопочеться про створення публічної бібілотеки (відкрита 1841 за участю Густава Маннергейма — діда Карла Маннергейма). Член-засновник і перший президент Виборзького Фінського Літературного товариства (1845). Але видання праці Ютейні «Записи міркувань на різні теми» спричинило загальноімперський скандал, так що у справу з забороною цієї книжку втрутився начальник таємної поліції Російської імперії О. Бенкендорф. Зрештою, весь наклад книжки спалено, а сам Ютейні змушений був перейти цілком на громадську роботу.
У мовній політиці Ютейні наполягав: престиж мови забезпечує її державність та патріотичне виховання її носіїв. «Мова — залізний обруч, мова злютовує народ воєдино», — сказав він 1820.
У фінській історії Ютейні — один із батьків сучасного фінського націоналізму, провісник державної емансипації фінської мови.
Джерела[ред. | ред. код]
- Helka, Гельсинська університетська бібліотека
- Довідка про Яакко Ютейні (укр.)
- Котляревський і Ютейні — перші будителі модерних націй у Наддніпрянській Україні й Фінляндії (укр.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Jacob Judén — SLS.
- ↑ а б Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 63—64.
- ↑ Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 64—65.
- ↑ Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 62.
|
