Яакко Ютейні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яакко Ютейні
фін. Jaakko Juteini
Народився 14 липня 1781(1781-07-14)[1]
Rahkoilad, Hattulad, Канта-Гяме, Тавастгуська губернія
Помер 20 червня 1855(1855-06-20) (73 роки)
Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Країна Фінляндія
Діяльність поет
Знання мов фінська

Яакко Ютейні (фін. Jaakko Juteini; 14 липня 1781(17810714), комуна Гаттула, Фінляндія — 20 червня 1855 Війпурі (Виборг), Карелія) — фінський поет-просвітитель, драматург, громадський діяч. Один із засновників модерного фінського націоналізму. Писав шведською і фінською мовами.

Філософську працю Ютейні «Записи міркувань на різні теми» («Anteckningar af tankar uti warianta ämnen», 1827), яка мала антиклерикальне звучання, публічно спалено. Низка віршів Ютейні стали народними піснями.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у багатодітній родині (шестеро дітей) Гейккі Міконпойка у Шведському королівстві. Після смерті батьків спочатку навчався у місті Гямеенлінна, а потім у різних релігійних закладах Турку, зокрема в університеті (1800), де хотів здобути право на священство. Позитивно прийняв анексію Фінляндії з боку Російської імперії (1809), оскільки сподівався на створення місцевих органів державної влади.

Творчість[ред. | ред. код]

У вірші «Розпис на ганебному стовпі для фінських вчених» (1817), а також вступній статті до «Граматики фінської мови» (1818) вмістив відозви проти дискримінації фінської мови у Великому князівстві Фінляндському.

У п'єсі «Сімейство» (1817) і віршах захищав честь фінського селянства, пригнобленого шведськими аристократами[2]. Автор сатиричної антиклерикальної п'єси «Жарт про нечисті сили» («Pila pahoista hengistä», 1817)[2][3].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

1813 — переїжджає до м. Виборг, де розгорнув велику громадську діяльність; як лояльний до Петербурга представник фінської інтелігенції, стає секретарем міського магістрату м. Виборг (1813—1840), цензором виборзької друкарні (1840)[4]. Один із засновників фіномовного журналу «Вісник» («Sanan-saattaja», 1833). Клопочеться про створення публічної бібілотеки (відкрита 1841 за участю Густава Маннергейма — діда Карла Маннергейма). Член-засновник і перший президент Виборзького Фінського Літературного товариства (1845). Але видання праці Ютейні «Записи міркувань на різні теми» спричинило загальноімперський скандал, так що у справу з забороною цієї книжку втрутився начальник таємної поліції Російської імперії О. Бенкендорф. Зрештою, весь наклад книжки спалено, а сам Ютейні змушений був перейти цілком на громадську роботу.

У мовній політиці Ютейні наполягав: престиж мови забезпечує її державність та патріотичне виховання її носіїв. «Мова — залізний обруч, мова злютовує народ воєдино», — сказав він 1820.

У фінській історії Ютейні — один із батьків сучасного фінського націоналізму, провісник державної емансипації фінської мови.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jacob JudénSLS.
  2. а б Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 63—64.
  3. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 64—65.
  4. Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Українська) . Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара. с. 62.