Ядерна енергетика Чехії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ядерні електростанції у Чехії.
В експлуатації
В стадії будівництва
Майбутні
Під тривалим відключенням
Зачинені
Скасовані

Чехія експлуатує дві атомні електростанції: Темелін і Дуковани. Станом на 2019 рік уряд має намір збільшити частку виробництва електроенергії на АЕС з 30% до 58%. З цією метою на майданчику в Дукованях планується побудувати новий реактор, який замінить старі блоки до 2035 року. Очікується також додавання нових потужностей на майданчику в Темеліні.[1]

Карта атомних електростанцій і дослідницьких реакторів

Історія[ред. | ред. код]

АЕС Темелін

У 1956 році було прийнято рішення про будівництво першої атомної електростанції в Чехословаччині в Ясловських Богуницях (західна Словаччина). Реактор KS 150[en] або A1 (120 МВт) був обраний через його здатність використовувати незбагачений уран, видобутий у Чехословаччині. KS 150 був розроблений у Радянському Союзі та виготовлений у Чехословаччині. Будівництво було обтяжене багатьма проблемами і тривало неочікувано довго – 16 років. У 1972 році станція була введена в дію. У 1977 році аварія призупинила виробництво енергії, і з 1979 року реактор частково демонтували, але не виводили з експлуатації.

У 1970 році було укладено угоду з Радянським Союзом про будівництво двох електростанцій типу ВВЕР. Одна електростанція була знову збудована в Ясловських Богуницях, інша – в Дукованах (південна Моравія), обидві обладнані чотирма реакторами ВВЕР-440 вер. 213, які виробляють 440 МВт кожен. Перший новий реактор у Ясловських Богуницях був запущений у 1978 році, а решта 7 – у 1980-х роках.

Наприкінці 1970-х років було прийнято рішення про будівництво ще двох електростанцій: Темелін (південна Богемія, 4 × ВВЕР-1000, 1000 МВт) і Моховце (південна Словаччина, 4 × ВВЕР-440 v. 213, 440 МВт). У 1990 році за рішенням уряду Петра Пітхарта[en] станція Темелін була обмежена двома реакторами. Будівництво Темеліна також зазнало затримок і вийшло за межі бюджету.

Метод леткості фтору[en] для переробки використаного ядерного палива був розроблений в Інституті ядерних досліджень в Режі[en].[2][3][4]

Відпрацьоване паливо[ред. | ред. код]

Чехія не має державної політики щодо зберігання або переробки ядерних відходів, і відповідальність за це лежить на Чеській енергетичній компанії (ČEZ). ЧЕЗ не вважає переробку економічною і зберігає відпрацьоване паливо, доки Управління зі сховища радіоактивних відходів[en] (RAWRA) не візьме на себе відповідальність за це. RAWRA вибере постійне місце для зберігання до 2015 року, а будівництво розпочнеться на обраному місці після 2050 року.[5]

Чесько-австрійські відносини[ред. | ред. код]

Чехія та Австрія мали розбіжності щодо атомної електростанції Темелін, розташованої лише за 50 км від чесько-австрійського кордону. Австрія погрожувала Чехії труднощами зі вступом до ЄС у разі введення станції в експлуатацію. Інші противники цієї електростанції стверджували, що вона має таку ж конструкцію, як і Чорнобильська, хоча остання мала реактори РБМК, а Темелін повинна була мати ВВЕР. Тодішній президент Чехії Вацлав Гавел назвав станцію «маном величі».[6]

Пропоноване розширення[ред. | ред. код]

Чеська енергетична політика 2004 року передбачала будівництво двох або більше великих реакторів для заміни електростанції Дуковани після 2020 року. Плани, оголошені в 2006 році, передбачали будівництво одного блоку потужністю 1500 МВт в Темеліні після 2020 року, а також другого.[7]

  • Найпростішим розширенням ядерної потужності було б завершення двох блоків у Темеліні, які були скасовані після Оксамитової революції в 1989 році. У 2005 році рекомендація Міністерства промисловості пропонувала додати туди два реактори по 600 МВт до 2025 року.[8] У серпні 2009 року ČEZ розпочала тендер на два реактори з водою під тиском (PWR) для блоків 3 і 4.[9]
  • Протягом 1980-х років було досліджено та обрано кілька місць у Чехії для нових станцій: село Благутовиці (північна Моравія, поблизу Острави), село Тетов[en] (східна Богемія, поблизу Пардубиць), місто Мнішек-под-Брди[en] (центральна Богемія) та АЕС у Празі-Радотін[en].[10]

У 2019 році уряд Чехії дав попереднє схвалення принаймні одного нового атомного енергоблоку на АЕС Дуковани приблизно у 2035 році для заміни чотирьох блоків, які, як очікується, будуть закриті між 2035 і 2037 роками. Запропонована фінансова модель є державною гарантією, щоб можна було отримати фінансування за державними відсотковими ставками, але без субсидій на експлуатаційні витрати або тарифи на електроенергію вище ринкових цін.[1]

Благутовиці[ред. | ред. код]

Благутовиці, село, розташоване в ізольованій і малонаселеній місцевості, було обрано в 1986 році через зручні геологічні умови. Була запропонована електростанція (JEBL) з двома реакторами ВВЕР-1000 разом із новою дамбою в Густопечі-над-Бечвою[en]. У 2000 році пропонована дата початку будівництва не очікувалася раніше 2015 року, якщо взагалі була б.

Тетов[ред. | ред. код]

Спочатку було обрано Опатовиці-над-Лабем[en] (місце великої вугільної електростанції), але його розташування між містами Градец-Кралове та Пардубіце було невигідним, і було обрано більш віддалене село Тетов. Один із планів передбачав будівництво АЕС у Опатовіце-над-Лабем.

Електростанція потребувала площі 150 гектарів і мала мати два-чотири реактори ВВЕР-1000, виробляючи 1000 МВт кожен, а також забезпечуючи опалення агломерації Градец-Кралове-Пардубіце та Праги (за допомогою паропроводу довжиною 67 км). Будівництво мало розпочатись у 1996 році, а реактори запустити в 2004–2008 роках. Вартість була оцінена в 60 мільярдів крон.[11]

Зберігання ядерних відходів[ред. | ред. код]

Ядерні відходи, утворені електростанціями та іншими меншими реакторами в країні, експортуються до Росії (або Радянського Союзу до 1991 року), яка постачає збагачений уран. Програма 1980-х років рекомендувала будівництво підземного сховища для зберігання відходів для переробки в майбутньому. Геологорозвідувальні роботи почалися в другій половині 1990-х років. Було відібрано одинадцять місць-кандидатів, але станом на 2006 рік процес не завершено. Розглядається можливість зберігання відходів на території станції Темелін.

Громадська думка[ред. | ред. код]

Більшість чехів підтримують подальше розширення використання ядерної енергії, у 2007 році підтримка становила 60 %.[12]

Ті, хто живе поблизу сховищ ядерних відходів, стверджують, що пропозиції щодо розширення забудови атомних блоків таких територій відлякують інвестиції та роблять території непривабливими для туристів.[джерело?] Кілька сіл організували референдум проти запланованого зберігання відходів, а регіональні органи влади намагалися створити юридичні та адміністративні перешкоди для нових станцій.[джерело?]

У 2008 році опитування показало, що 64% чехів погоджуються з використанням ядерної енергії, що є найвищим рівнем підтримки серед 27 опитаних країн ЄС, поряд з Литвою. Крім того, опитування показало, що підтримка зростає з 52% у 2004 році до 64% у 2008 році.[13]

Опитування IBRS показало, що у 2021 році підтримка ядерної енергетики зросла до 65%.[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Czech state to back new nuclear units. World Nuclear News. 9 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  2. ↑ AN EXPERIENCE ON DRY NUCLEAR FUEL REPROCESSING IN THE CZECH REPUBLIC
  3. ↑ R&D OF PYROCHEMICAL PARTITIONING IN THE CZECH REPUBLIC
  4. ↑ DEVELOPMENT OF URANIUM OXIDE POWDER DOSING FOR FLUORIDE VOLATILITY SEPARATION PROCESS [Архівовано 2004-11-17 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Nuclear Power in the Czech Republic. World Nuclear Association. February 2007. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 14 лютого 2024.
  6. ↑ Czech reactor: Twenty years of controversy. BBC News. 13 серпня 2000.
  7. ↑ Nuclear Power in Czech Republic. World Nuclear Association. February 2007. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 15 липня 2007.
  8. ↑ Plans to expand Temelín (чес.). June 2005. Процитовано 31 березня 2007.
  9. ↑ Tender launched for Temelin expansion. World Nuclear News. 3 August 2009. Процитовано 3 серпня 2009.
  10. ↑ History of nuclear power in Czechoslovakia (чес.). ČEZ. December 2005. с. 56—59. Архів оригіналу (PDF format) за 29 жовтня 2007. Процитовано 30 березня 2007.
  11. ↑ Plans for the nuclear plant scrapped (чес.). MF Dnes. June 2006. Процитовано 31 березня 2007.
  12. ↑ People agree to finish Temelín (чес.). March 2007. Процитовано 31 березня 2007.
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 14 лютого 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Czech support for nuclear rises in energy crisis. World Nuclear News. 23 грудня 2021.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

ГВт > 10
ГВт > 2
ГВт > 1
ГВт < 1
Розвиток в планах
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ядерна_енергетика_Чехії&oldid=42710288