Яель Інокай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яель Інокай
нім. Yael Inokai
Яель Інокай. 2017
Ім'я при народженні Яель Пірен (нім. Yael Pieren)
Народилася 1989[1][2]
Базель, Базель-Штадт, Швейцарія
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Діяльність письменниця, екскурсоводка, публіцистка
Сфера роботи галузь туризмуd[3], tour managementd[3], творче та професійне письмоd[3], літературний журнал[3] і публіцистика[3]
Мова творів німецька
Роки активності 2012 — т. ч.
Жанр роман[4]
Нагороди
CMNS: Яель Інокай у Вікісховищі

Яе́ль Інока́й (Інока́і; нім. Yael Inokai, уроджена Яе́ль Пі́рен, нім. Yael Pieren; нар. 1989, Базель, Базель-Штадт, Швейцарія) — швейцарська письменниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в сім’ї етнічних німця і угорки. З 2011 року вивчала філософію в Базелі та Відні, з 2014 року — сценарну майстерність у Німецькій академії кіно і телебачення[de] в Берліні[5]. Працювала гідом[5][6], публікувала статті в літературних журналах, на сайті Zeit Online[7]. 2012 року видала (під іменем Яель Пірен) перший роман «Укус лелеки» (нім. Storchenbiss)[5]. 2013 року отримала грант на участь у Берлінському літературному колоквіумі[de][8], 2015 року — преміальний титул міської письменниці[de] Гільдесгайма від місцевого журналу Bella Triste[de]. Другий роман Інокай «Мальстрем[de]» (нім. Mahlstrom), виданий 2017 року, 2018 року отримав престижну літературну премію швейцарського Федерального управління культури[de] (25 тис. швейцарських франків)[9], после чого був адаптований у якості радіовистави найбільшою швейцарською медіакомпанією SRF[de] (січень 2020)[10] і німецькою радіостанцією Deutschlandfunk Kultur (грудень 2020)[11]. У жовтні 2018 року оповідання Інокай «Іноземець» (нім. Der Auslander) було відзначено німецькою літературною премією Вюрт[de] (2-й приз, 2500 євро)[12], що присуджувалася в 1996—2019 роках Фондом Вюрт[de] разом із Тюбінгенським університетом. 2020 року Яель Інокай написала оповідання «Достойний» (нім. Der Anständige) для радіофестивалю ARD[de][13], 2022 року видала третій роман — «Просте втручання[de]» («Проста операція»; нім. Ein simpler Eingriff)[14], того ж року відзначений німецькою літературною премією Анни Зеґерс[de][15] и включений до довгого списку[de] Німецької книжкової премії. 2023 року роман «Просте втручання» приніс Інокай премію Клеменса Брентано[de] (10 тис. євро) — нагороду, щорічно присуджувану містом Гайдельберг і Гайдельберзьким університетом молодим німецькомовним авторам, що звернули на себе увагу вже першими публікаціями[16].

Очолює письменницьку групу TextTransit під егідою Берлінського студентського союзу[de][17]. Мешкає в Берліні[6].

Премії

[ред. | ред. код]
  • Німеччина Міська письменниця Гільдесгайма (2015)
  • Німеччина Літературна премія Вюрт (2018, 2-й приз) — за оповідання «Іноземець»
  • Швейцарія Літературна премія Федерального управління культури (2018) — за роман «Мальстрем»
  • Німеччина Премія Анни Зеґерс (2022) — за роман «Просте втручання»
  • Німеччина Премія Клеменса Брентано (2023) — за роман «Просте втручання»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Швейцарська національна фонотека — 1987.
  2. ↑ Catalog of the German National Library
  3. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  4. ↑ https://www.fonoteca.ch/agent/81711.011
  5. ↑ а б в Leben und überleben in Berlin: die Basler Autorin Yael Inokai. barfi.ch. 31 травня 2017. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 6 лютого 2023.
  6. ↑ а б Yael Inokai. AN|SICH|TEN – SRF Schweizer Literatur. 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
  7. ↑ Yael Inokai. Zeit Online. 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
  8. ↑ Yael Inokai. Literarisches Colloquium Berlin. 8 липня 2017. Процитовано 6 лютого 2023.
  9. ↑ Faulhaber, Daniel (25 квітня 2018). Das Literaturinstitut Biel lässt diese Basler Autorin kalt. TagesWoche. Процитовано 6 лютого 2023.
  10. ↑ Janson, Susanne (11 січня 2020). «Mahlstrom» von Yael Inokai. SRF. Процитовано 6 лютого 2023.
  11. ↑ Hörspiel über ein totgeschwiegenes VerbrechenMahlstrom: Nach dem Roman von Yael Inokai. Hörspiel und Feature. 2 грудня 2020. Процитовано 6 лютого 2023.
  12. ↑ Würth-Literaturpreis. Würth Group. 2018-10. Процитовано 6 лютого 2023.
  13. ↑ ARD Radiofestival. Lesung. Yael Inokai: „Der Anständige“. SWR2. 28 серпня 2020. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 6 лютого 2023.
  14. ↑ Graf, Daniel (15 лютого 2022). Die beredte Kunst der Andeutung. Republik. Процитовано 6 лютого 2023.
  15. ↑ Der diesjährige Anna Seghers-Preis geht an Yael Inokai und Alia Trabucco Zerán. BuchMarkt. 5 травня 2022. Процитовано 6 лютого 2023.
  16. ↑ Yael Inokai erhält den Preis 2023 für ihren Roman „Ein simpler Eingriff“. Clemens-Brentano-Preis für Literatur der Stadt Heidelberg. 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  17. ↑ Leiter*innen TextTransit. studierendenWERK BERLIN. 2023. Процитовано 6 лютого 2023.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Pieren Y. Storchenbiss : Roman. — Zürich : Rotpunktverlag, 2012. — 176 S. — ISBN 978-3-85869-494-2.
  • Inokai Y. Mahlstrom : Roman. — Zürich : Rotpunktverlag, 2017. — 180 S. — ISBN 978-3-85869-769-1.
  • Passing through : Schweizer Kulturschaffende in New York / Hrsg.: Nicole Rampa ; Text: Yael Inokai. — St. Gallen ; Berlin : Vexer Verlag, 2019. — 172 S. — ISBN 978-3-907112-05-2.
  • Inokai Y. Ein simpler Eingriff : Roman. — Berlin : Hanser, 2022. — 186 S. — ISBN 978-3-446-27231-6.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яель Інокай
У цій статті бракує інформації про дату народження письменниці. Будь ласка, розширте цю статтю, додавши цю інформацію. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення.
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яель_Інокай&oldid=41311620