Ян Гебауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Гебауер
Народився 8 жовтня 1838(1838-10-08)[1][2][…]
Nová Pakad або Úbislaviced[3][4]
Помер 25 травня 1907(1907-05-25)[1][2][…] (68 років)
Виногради[5]
Поховання Цвинтар Виноградиd[6][7]
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльність мовознавець, педагог, перекладач, викладач університету, журналіст, політик, філолог, педагог, історик літератури, мистецтвознавець
Alma mater Карлів університет
Галузь мовознавство
Заклад Карлів університет
Посада Rector of Charles Universityd і член Палати панів Імперської Ради[d]
Науковий ступінь професор
Членство Петербурзька академія наук
Російська академія наук
Діти Marie Gebauerovád
Jan Gebauerd[8]
Автограф

CMNS: Ян Гебауер у Вікісховищі

Ян Гебауер (чеськ. Jan Gebauer; 8 жовтня 1838(18381008), село Убіславіце, Чехія, Австрійська імперія — 25 травня 1907, Прага) — чеський мовознавець, академік Празької академії наук (з 1890). Професор Празького університету (з 1880). Послідовник молодограматизму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ян Геобауер народився 8 листопада 1838 року в маленькому селі Убіславіце. Під заступництвом місцевого священика, хлопчикові було надано можливість вчитися в гімназії в Їчіні. Після закінчення навчання він вивчав спочатку теологію, але не закінчивши навчання, перейшов на філософський факультет в Празькому університеті. Упродовж навчання він страждав від постійного браку грошей.

Після закінчення навчання, він почав працювати викладачем — спочатку в Празі, а потім в Пардубице, а потім знову в Празі (у гімназії, 1871—1880). З 1873 року доцент університету в Празі. У 1880 році він був призначений ад'юнкт-професором, через рік ординарним професором. В 1890—1891 роках він був деканом факультету мистецтв, у період з 1899 по 1900 роки був ректором Празького університету.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Ян Гебауер є автором праць з історії чеської мови: «Історична граматика чеської мови» (т. 1-4, 1894—1929), «Старочеський словник» (1903-16, незакінч.) та інших. Гебауер довів, що Краледворський і Зеленогорський рукописи, які видав В. Ганка (разом із Й. Ліндою) як оригінальні давньочеські пам'ятки, є підробкою.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]