Яценко Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яценко.
Ф
Олександр Яценко
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Володимирович Яценко
Народження 29 серпня 1965(1965-08-29) (58 років)
  Запоріжжя, УРСР
Зріст 170 см
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990 СРСР «Трансформатор» (З) (КФК)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1991 СРСР «Авіатор» (Київ) ? (?)
1991 СРСР «Механізатор» (Дніпроп.) 0 (0)
1992—1994 Україна «Надія» (З) 48 (28+)
1994—1995 Україна «Шахтар» (Д) 22 (?)
1995—1998 Україна «Надія» (З) 83 (143)
1996 → Україна «Університет» (З) 3 (?)
1998—1999 Україна «Донцемент» (Ам) 22 (24)
1999—2001 Україна «Вексель-ЗІДМУ» 42 (82)
2003—2004 Україна «Дніпроголд» (З) 2 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
199?—199? Україна Україна

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Володимирович Яценко (нар. 29 серпня 1965, Запоріжжя, УРСР) — радянський футболіст та український футзаліст, нападник.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Спочатку займався футболом, виступав у чемпіонаті Запорізької області. Після перемоги в обласному чемпіонаті разом з «Трансформатором» (Запоріжжя) у 1990 році виступав у чемпіонаті УРСР з футболу серед аматорів. У 1991 році перейшов у футзал. У футболці київського «Авіатору» став найкращим бомбардиром у другій групі чемпіонату УРСР з футзалу 1991 року. Потім отримав запрошення від дніпропетровського «Механізатора» для участі в першому розіграші кубку СРСР з футзалу, допоміг команді завоювати перший та останній трофей радянського футзалу[1]. У 1992 році розпочав професіональну кар'єру в запорізькій «Надії», у складі якого завоював титул чемпіона України та звання найкращого бомбардиру чемпіонату. У сезоні 1994/95 років захищав кольори донецького «Шахтаря», але вже через рік повернувся до запорізької «Надії», в якій протягом двох наступних сезонів ставав найкращим бомбардиром чемпіонату України. У березні 1996 року зіграв 3 матчі за фарм-клуб «Університет» (Запоріжжя). У Запоріжжі Олександра двічі побили та пограбували злодії[2]. Влітку 1998 року відправився до амвросіївського «Донцемента». Наступного сезону перейшов до запорізького «Вексель-ЗІДМУ». У сезоні 2004/05 років виступав за «Дніпроголд» (Запоріжжя), у футболці якого й завершив кар'єру гравця.

Перший з українських футболістів, який відзначився 250-а голами. На честь Олександра Яценка названо клуб найкращих бомбардирів України[3].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Неодноразово грав за збірну України.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Механізатор» (Дніпропетровськ)
  • СРСР Кубок СРСР
    • Володар (1): 1991
«Надія»/«Запоріжкокс» (Запоріжжя)

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Найкращий бомбардир чемпіонату УРСР (1991)
  • Україна Найкращий бомбардир чемпіонату України: 1992 (28 голів), 1995/96 (59 голів), 1996/97 (48 голів)
  • Україна Багаторазово потрапляв до списку 15-и та 18-и найкращих футзалістів України
  • Україна Очолює клуб Олександра Яценка: 296 голів (він перший футзаліст, який відзначився 250 голами)

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • СРСР Майстер спорту СРСР
  • Україна Майстер спорту України

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Страницы истории футзала в Украине (Владимир Братусь) / Проза.ру [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ В ЗАПОРОЖЬЕ ПРЕСТУПНЫЙ МИР ТЕРРОРИЗИРУЕТ ФУТБОЛИСТОВ - СПОРТ-ЭКСПРЕСС [Архівовано 23 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Клуб бомбардиров украинского футзала 250 Александра Яценко [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яценко_Олександр_Володимирович&oldid=35294776