Ґао Чжань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґао Чжань
4-й Імператор Північної Ці
561 — 565
Попередник: Ґао Янь
Спадкоємець: Ґао Вей
 
Народження: 537
Смерть: 569
Країна: Династія Східна Вей і Династія Північна Ці
Рід: Q60995525?
Батько: Gao Huand
Мати: Empress Dowager Lou Zhaojund
Шлюб: Princess Linhed, Empress Hud і Q8250179?
Діти: Ґао Вей, Gao Yand, Q10566674?, Q10566676?, Gao Renjid, Q10566679?, Q10566681?, Q10566682?, Q10566685?, Q10566687?, Q10566765?, Q10566831?, Q11672723?, Princess Yongchangd і Princess Dong'and

Ґао Чжань (кит.: 高湛; піньїнь: Gāo Zhàn; 537569) — четвертий імператор Північної Ці з Північних династій.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Був четвертим з шести синів генерала Ґао Хуаня. Зайняв трон після смерті свого брата, Ґао Яня, внаслідок падіння з коня. Традиційна китайська історіографія вважає його слабким правителем, який приділяв значну увагу розвагам і застіллям. Фактично державою керували чиновники на чолі з Хе Шікаєм[1]. 565 року Ґао Чжань передав престол своєму малолітньому сину Ґао Вею. 569 року Ґао Чжань помер, а вже за вісім років його держава припинила своє існування.

Девізи правління

[ред. | ред. код]
  • Тайнін (太寧) 561—562
  • Хецін (河清) 562—565

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Andrew Eisenberg (1 січня 2008). Kingship in Early Medieval China. BRILL. с. 113—114. ISBN 90-04-16381-6. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 18 лютого 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Книга Північної Ці, т. 7
  • Історія Північних династій, т. 8