Ґостинська Владислава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислава Ґостинська
пол. Władysława Gostyńska
Народився 1858(1858)
Львів
Помер 1934(1934)
Навчання Львівська художньо-промислова школа

Владислава Ґости́нська (пол. Władysława Gostyńska; 1858, Львів — 1934, Львів) — польський скульптор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в 1858 році у місті Львові (нині — Україна). У 18801883 роках навчалась у Львівській художньо-промисловій школі (викладач Тадеуш Вишньовецький); у 18841886 роках — у Віденській художньо-промисловій школі (майстерня Станіслава Романа Левандовського).

З 1886 року працювала у Львові, викладала рисунок у жіночій учительській семінарії. Померла у Львові у 1934 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Виконувала у тонованому під бронзу гіпсі, теракоті і бронзі портретні погруддя, плакети та медальйони відомих львів'ян, зокрема:

  • «Ф. Боберська» (1889);
  • «С. Невядомський» (1891);
  • «Едмунд-Кароль Лозинський» (1900).

У 1889 році виконала бронзовий портретний медальйон для пам'ятника Ф. Боберської (автор Станіслав Роман Левандовський) у львівському костелі кармелітів святого Михаїла. Портретні погруддя трактувала як композиції побутового жанру:

  • «Чернець» (1886);
  • «Італійка» (1886);
  • «Старець» (1887);
  • «Пустун» (1894);
  • «Думка» (1905, бронза);
  • «Ворожка» (1905, бронза).

Різьбила також твори на історичну тему. Скульптура «Іван Богун» (1888), інспірована романами Генрика Сенкевича.

Брала участь у львівських мистецьких виставках з 1886 року. На Загальній крайовій виставці у 1894 році експонувала книжкову шафу, оздоблену різьбленими і живописними орнаментами, що стилізували мотиви гуцульських керамічних виробів Олекси Бахметюка.

Роботи скульпторки зберігаються у Львівській галереї мистецтв та історичному музеї.

Література[ред. | ред. код]