Ґражда з Криворівні (Шевченківський гай)
49°50′50″ пн. ш. 24°03′55″ сх. д. / 49.847086° пн. ш. 24.06516° сх. д.
| Ґражда з Криворівні (Шевченківський гай) | |
|---|---|
 | |
| Країна | Україна |
| Місто | Львів |
| Тип будівлі | ґражда |
| Дата заснування | кінець XIX ст. |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Стан | згоріла у 2022 році |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ґражда з Криворівні (Шевченківський гай) — привезена до Музею народної архітектури та побуту у Львові з присілку Багни села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області гуцульська садиба середини ХІХ століття[1], пам'ятка архітектури місцевого значення (рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів №280 від 21.05.1991, охоронний №5635/39-Лв)[2]. Згоріла разом із двома сотнями унікальних експонатів уночі 6 лютого 2022 року внаслідок пожежі[3].
Історія[ред. | ред. код]
Збудована в середині ХІХ ст. Ґражду як унікальну архітектурну пам’ятку дослідив і організував її перевезення до Львова музеєзнавець Архип Данилюк у 1970 році. Перевезення її до музею було складним[4]. Власниця ґражди – Параска Галамасюк сприяла наповненню садиби предметами інтер'єру[5].
Екстер'єр[ред. | ред. код]
Ґражда або «хата з брамами» – це комплекс житлових і господарських будівель, з’єднаних по усьому периметру високою зрубною стіною. Інакше кажучи, це замкнутий, але відкритий усередині двір прямокутної, майже квадратної форми. Головна частина ґражди – звичайна гуцульська хата, яка складається із двох кімнат, розділених посередині просторими сіньми – «хоромами»: ліва була робочою, а права — святкова. При правій кімнаті — комора («кліть»), в якій складали одяг, сукно, вовну, скриню з жіночим вбранням. З двох сторін для утеплення хата мала хліви («притули»), в яких тримали овець. Навпроти головного фасаду – огорожа із завісом-піддашшям, де зберігали різний реманент: сани, віз, дрова. Двір у ґражді із Криворівні має два входи – через браму та хвіртку, які розташовані із протилежних боків. Подвір’я, як правило, вимощували кам’яними плитами[1][6].
.jpg)
.jpg)
Інтер'єр[ред. | ред. код]
Всередині ґражди стіни рівно оброблені рубанком і відшліфовані до блиску, як і сволок, гряди і гладкі підлоги. Всі хатні меблі, посуд, найпростіші ужиткові речі: коновка, масничка чи сідло прикрашені різьбою, випалюванням чи іншим декором[7].
-
Інтер'єр гуцульської хати
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Гуцульська хата-ґражда. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Пам'ятки культурної спадщини м. Львова. Львівська міська рада.
- ↑ Роздуми на згарищі: чому згоріла двохсотлітня гуцульська ґражда у Львові. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). 8 лютого 2022. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ У музеї "Шевченківський гай" згоріла ґражда, яку колись привезли з Криворівні (ВІДЕО). "Репортер" (укр.). 7 лютого 2022. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Замок, Високий (6 лютого 2022). У «Шевченківському гаї» вщент згоріла гуцульська гражда — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Після пожежі: як врятувати Шевченківський гай? (укр.). 10 лютого 2022. Процитовано 28 квітня 2024.
- ↑ Новини Львова: У Шевченківському гаю згоріла Гуцульська Гражда, вогонь знищив 200 експонатів. Гал-інфо. Процитовано 28 квітня 2024.