.476 Enfield

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
.476 Enfield Mark III
Один набій Enfield Mk II (ліворуч) та
три набої Enfield Mk III
Тип набою: Револьверний
Країна-виробник:  Британська імперія
Час експлуатації: 1881—1911
Було використано: Британська армія, колоніальні військові, північно-західна кінна поліція
Історія виробництва:
Час створення: 1881
Виробник: Королівський завод стрілецької зброї
Характеристики
Схожий набій .450 Adams, .455 Webley
Діаметр кулі, мм: ,455 in (11,6 mm)
Діаметр шиї гільзи, мм: ,474 in (12,0 mm)
Діаметр фланця гільзи, мм: ,530 in (13,5 mm)
Довжина гільзи, мм: 0,87 in (22 mm)
Довжина набою, мм: 1,33 in (34 mm)
Тип капсуля: Бердан

.476 Enfield, також відомий як .476 Eley, .476 Revolver та інколи .455/476,[1] британський револьверний набій центрального запалення з зарядом чорного пороху. Назва Enfield походить від місця розташування Королівського заводу стрілецької зброї в Enfield Lock, арсеналу де випускали стрілецьку зброю для британських збройних сил, а Eley була назва британського комерційного бренду.[2] Набій використовували в револьвері Enfield Mk II, варіант Mk III було представлено британській армії в 1881 році,[1] замінивши ранні набої .476 Enfield Mark I та II, який в свою чергу замінив набій .450 Adams, у всіх цих набоях використовували чорний порох.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Британська служба[ред. | ред. код]

Набій .476 Enfield знаходився на озброєнні Британії не великий період часу і був замінний набоєм з чорним порохом .455 Webley Mark I в 1887 році,[1] а пізніше набоєм з бездимним порохом .455 Webley Mark II у вересні 1897 року.[1] Трохи більше 1000[2] Enfield Mark II були замовлені Канадською королівською кінною поліцією і залишався на озброєнні до 1911 року,[2] коли останні револьвери Енфілди були замінені більш сучасними (і надійними) револьверами .45 Colt New Service.[2]

Взаємозамінність[ред. | ред. код]

В набої була куля така сама, що і в .455 (11,6 мм) Webley Mark I,[1] гільза .476 на 0.05 мм довша[1] і містить заряд 18 гранів (1,17 г) чорного пороху, в порівнянні 6,5 грановим (0,42 г) зарядом кордиту в набої .455 Mark I.[1] Хоча набій .476 Enfield можна було використовувати у британських службових револьверах під набій .455 Webley, були проблеми з пізнішими револьверами Colt або Smith & Wesson .455 калібру, оскільки діаметр стволу їх дещо менший.[1]

Незважаючи на різницю в параметрах, набій .476 можна було легко замінити ранніми набоями .450 Adams та .455 Webley[2] (останній — у чорному порошку Mark I та бездимні Mark II — VI),[1] так і американським .455 Colt (комерційний набій .455 Webley в США, з дещо іншою балістикою), оскільки всі вони мали кулю .455 in (11,6 мм),[3] різниця полягала в тому який діаметр вимірювали.[2] Офіційно набоями .450 Adams, .476 Enfield та .455 Webley можно стріляти з револьвера Webley Mark III British Government Model;[4]  хоча довжина гільзи, вага і форма кулі, а також заряд відрізнялися, всі три набої мають діаметр гільзи .476 дюйми з діаметром кулі .455 дюйми, що дозволяє стріляти зі ствола діаметром .450 дюйми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Barnes, p.175, «.476 Ely/.476 Enfield Mk-3».
  2. а б в г д е Maze, p.32.
  3. Barnes, p.174, «.455 Revolver MK-1/.455 Colt».
  4. Geoffrey Boothroyd, The Handgun (Crown Publishers, 1970). ISBN 9780948253270

Джерела[ред. | ред. код]

  • Barnes, Frank C., ed. by John T. Amber. «.476 Ely/.476 Enfield Mk-3», in Cartridges of the World, pp. 175 & 178. Northfield, IL: DBI Books, 1972. ISBN 0-695-80326-3.
  • Barnes, Frank C., ed. by John T. Amber. «.455 Revolver MK-1/.455 Colt», in Cartridges of the World, p. 174. Northfield, IL: DBI Books, 1972. ISBN 0-695-80326-3.
  • Maze, Robert J. Howdah to High Power. Tucson, AZ: Excalibur Publications, 2002. ISBN 1-880677-17-2.