8 квітня Заячківський Тит Йосипович (1846—1926) — український громадський та політичний діяч, посол до Галицького крайового сейму (1895—1901).
18 квітня Адасовський Євтихій Костянтинович (1846—1898) — генерал-майор артилерії Російської імператорської армії, теоретик артилерійської справи, учасник Російсько-турецької війни 1877—1878 рр.
24 квітня Верхратський Іван Григорович (1846—1919) — український галицький натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків.
18 травня Коробка Павло Степанович (1846—1919) — український правознавець, освітній діяч і доброчинець.
23 травня Антоній Каліна (1846—1906) — польський славіст, етнограф, перший професор слов'янської філології та ректор Львівського університету. Член Польської академії знань.
27 травня Альтані Іполит Карлович (1846—1919) — український і російський скрипаль, диригент, педагог. Член Французької академії красних мистецтв (1895).
27 травня Фесенко Іван Федорович (1846—1882) — український революційний народник, один із перших марксистів в Україні та Російській імперії.
15 червня Леон Білінський (1848—1923) — австро-угорський і польський державний діяч, вчений-економіст. Міністр фінансів Цислейтанії в 1895—1897 і 1909—1911; загальноімперський міністр фінансів Австро-Угорщини в 1912—1915; міністр фінансів Польщі в 1919. Доктор права.
18 червня Ядловський Іван Олексійович (1846—1933) — сторож і доглядач могили Тараса Шевченка в Каневі в 1884—1933 роках.
6 липня Волховський Фелікс Вадимович (1846—1914) — український діяч російського та міжнародного революційного руху, журналіст, видавець, письменник, перекладач.
6 липня Давид Генрих Мюллер (1846—1914) — австро-угорський вчений-семітолог єврейського походження, професор, державний радник.
13 липня Роман Пілат (1846—1906) — польський літературознавець, історик літератури, педагог, почесний професор, ректор Львівського університету (1891), творець львівської наукової історико-літературної школи.
19 липня Лінинський Петро (1846—1914) — український правник і громадсько-політичний діяч. Посол Галицького сейму (1883—1889).
4 серпня Грушкевич Теофіл (1846—1915) — український педагог та громадський діяч, активний учасник національно-культурного руху на Покутті.
6 вересня Ревакович Тит (1846—1919) — український галицький суддя, громадський діяч.
4 жовтня Ян Непомуцен Франке (1846—1918) — польський математик, doctor honoris causa Львівської Технічної академії (1912). Завідувач кафедри теоретичної механіки і теорії машин (1870—1892) і ректор Львівської Технічної академії (1874—1875). Дійсний член Краківської академії наук (з 1885).
Клосовський Олександр Вікентійович (1846—1917) — перший український і російський метеоролог-геофізик, доктор фізичної географії, професор, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук, фізик, геофізик, метеоролог, кліматолог.
Туркевич Лев Софронович (1946—1920) — український церковний діяч, греко-католицький священик, крилошанин, ректор Львівської духовної семінарії (1893—1902), декан Львівського деканату.
1 лютого Франтішек Піштек (1796—1846) — римо-католицький релігійний діяч чеського походження. Примас Галичини і Володимирії, Львівський латинський архієпископ. Почесний громадянин Львова (1845).
12 травня Димитріос Інглезі (1770—1846) — мореплавець і купець Російської імперії грецького аристократичного походження.
завершення Другого Балканського походу у Болгарії князя Святослава (з 969 року) та пограбування околиць Константинополя, облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 року.
завершення спорудження Десятинної церкви в Києві (з 990 року) та її урочисте відкриття (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса. Захоронення тут праху княгині Ольги.
8-10 жовтня — скликання у Бересті королем Речі Посполитої Сигізмундом III ВазоюБерестейського собора, що через непримиренність позицій розколовся надвоє. Обидва собори, православний і уніатський, відбулись, не знайшли способів порозумітися: уніатський проголосив з'єднання з римсько-католицькою церквою під проводом Папи Римського, а православний засудив унію.
морської кампанії за завданням Петра Сагайдачного в Чорному морі діяв козацький флот у складі 200 чайок і 10 тисяч козаків, в часі цього походу товариство здобуло Трапезунд і Синоп.
21 жовтня — би́тва під Ка́льником в ході польсько-козацько-татарської війни 1666—1671 років, коли коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Незважаючи на перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава.
лівобережні козаки взяли участь в захопленні Московією турецької фортеці Азов в ході Другого азовського походу — облоги, штурму і здобуття (19/29 липня) україно-російськими військами турецької фортеці Азов у гирлі Дону (травень — липень).
30 серпня — підписання Ништадтського миру та закінчення Північної війни Московського царства зі Шведською імперією.
видання наказу про цензурування українських книжок, яким були накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.
походу Долгорукова на Кримське ханство в ході російсько-турецької війни, коли було здобуто Перекоп (червень), Ґезлев, Кафу. Кримське ханство було визнане незалежним, але під протекторатом Російської імперії.
Самуїла Миславського (нар.1731) — українського релігійного діяча, церковного історика. Митрополита Київського і Галицького (1783-96) Відомства православного сповідання Російської імперії, перший після анексії Гетьманщини.
Андрія Милорадовича (нар.1727) — члена Другої Малоросійської колегії (1777—1781), після анексії Гетьманщини Московщиною — Чернігівського намісника (1782—1796).
↑Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2013. — ISBN 966-00-0632-2. : Т. 10 : Т—Я. — 2013. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9 (т. 10).
↑Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Альтернативи, 2003. — ISBN 966-7217-76-0.
↑Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький… — С. 113.