4,6×36 мм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4.6×36 mm
Тип набою: Гвинтівковий набій
Країна-виробник: Західна Німеччина
Історія виробництва:
Конструктор: Гюнтер Восс
Час створення: 1970-ті
Виробник: Heckler & Koch
Виготовлялось: 1970
Характеристики
Тип гільзи Rimless, bottleneck
Діаметр кулі, мм: 4,7 mm (0,19 in)
Довжина гільзи, мм: 36,0 mm (1,42 in)
Довжина набою, мм: 49,5 mm (1,95 in)
Максимальний тиск, МПа: 353 MPa (51 200 psi)
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
2,70 g (42 gr) FMJ 857 m/s (2 810 ft/s) 976 Дж (720 ft·lbf)
3,5 g (54 gr) FMJ 780 m/s (2 600 ft/s) 1 065 Дж (786 ft·lbf)
Довжина тестового стволу: 381 millimetres (15,0 in)
Джерело: Jane's Infantry Weapons 1975 [1]

4,6×36 мм — гвинтівковий набій, розроблений у 2001 році німецькою компанією Heckler & Koch як набій для штурмової гвинтівки Heckler & Koch MP7.

Спеціально під Heckler & Koch MP7, німецькою компанією Heckler-Koch спільно з англійським виробником боєприпасів Radway Green, був розроблений новий набій 4.6x30 mm.

Новий набій спочатку розроблявся як конкурент бельгійського пістолета-кулемета FN P90 з його набоєм 5,7 × 28 мм, як стандартне озброєння блоку НАТО.

У патрона 4.6x30 порівняно з 5.7x28 краща проникаюча здатність. Крім того при стрільбі, віддача майже на 50% менше, ніж у стандартного набою НАТО 9x19 мм.

З 2001 року набій 4.6x30 разом з Heckler & Koch MP7 став надходити на озброєння спецпідрозділів Німеччині, у 2005 році був прийнятий на озброєння військової поліції Великої Британії, а з 2006 року — Збройних Сил Німеччини.

Виробництво набоїв 4.6x30 різних конструкцій і типів було налагоджено в Англії (Radway Green), Швейцарії (Ruag), Італії (Fiocci).

Набій 4.6x30 має гільзу пляшкоподібної форми з проточкою.

Основним типом спорядження цього набою є бронебійна куля з твердосплавною серцевиною.

Крім того, в цьому калібрі були розроблені трасуючі, обтяжені дозвукові та експансивні кулі (для «поліцейського» використання), а також такі, що легко руйнуються (frangible) кулі для тренувальної стрільби.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hobart, Major F.W.A. (1975). Jane's Infantry Weapons 1975. London: Jane's Yearbooks. с. 239—241.