65-та окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
65-та окрема механізована бригада
Нарукавний знак бригади
На службі 2022 — дотепер
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Механізовані війська
Чисельність бригада
Старичі, Львівської області Дислокація
Війни/битви Російське вторгнення в Україну (2022)
Командування
А.Кравець Командувач

65-та окрема механізована бригада (65 ОМБр) — механізоване з'єднання Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на червень 2022 року була однією з 42 новостворених військових частин, що потребували оснащення.[1]

У грудні 2022 року повідомлялося, що бригада разом із 1-ю танковою бригадою імовірно зайшла у Гуляйполе і готувалася до наступу в сторону Мелітополя.[2]

Структура[ред. | ред. код]

Структура[ред. | ред. код]

  • Штаб
  • 1-ий механізований батальйон
  • 2-ий механізований батальйон
  • 3-ий механізований батальйон
  • 7-ий стрілецький батальйон
  • 56-ий стрілецький батальйон
  • 57-ий стрілецький батальйон
  • Танковий батальйон
  • Артилерійська група
    • Штаб
    • Підрозділ цілевказування
    • 1-ий самохідно-артилерійський дівізіон
    • 2-ий самохідно-артилерійський дівізіон
    • Реактивна-артилерійска частина
    • Протитанкова батарея
  • Батальйон протиповітряної оборони
  • Розвідувальна рота
  • Інженерний батальйон
  • Батальйон матеріально-технічного забезпечення
  • Ремонтний батальйон
  • Рота зв'язку
  • Радіолокаційна рота
  • Медична рота
  • Рота РХБ

Оснащення[ред. | ред. код]

  • Т-72М1
  • YPR-765

Втрати[ред. | ред. код]

  • 19 травня 2023 року, в районі с.  Червона Криниця Запорізької області, під час артилерійського обстрілу, загинув старший сержант Кулагін Сергій Іванович[3]
  • 19 вересня 2023 — Грицюшко Петро[4]
  • 28 липня 2022 — Шитий Валерій, старший сержант. Загинув поблизу села Нестерянка Запорізької області[5].
  • 28 грудня 2023 — Головка Володимир, водій автомобільного взводу. Загинув в м. Оріхів Запорізької області[6].
  • 8 січня 2024 — Супрунюк Вадим Іванович, солдат- гранатометник 1 відділення, 3 механізованого батальйону. Загинув біля населеного пункту Роботине Запорізької області[7].
  • 20 січня 2024 — Касіян Василь Васильович, старший солдат. Загинув біля населеного пункту Роботине Запорізької області[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фонд "Повернись живим" закупив 478 тепловізорів для 42 військових частин. LB.ua. Процитовано 2 грудня 2022.
  2. Axe, David. Ukrainian Troops May Be Massing For Their Fourth Counteroffensive. Russian Artillery Is Already Trying To Stop Them. Forbes (англ.). Процитовано 17 грудня 2023.
  3. Герої Здовбицької громади, які загинули у російсько-українській війні | Здовбицька громада, Рівненська область, Рівненський район. zdovbgromada.gov.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
  4. В Івано-Франківську відкрили анотаційні дошки двом загиблим воїнам Миколі Котку та Петру Грицюшку.
  5. Платформа пам'яті.
  6. На війні загинув закарпатець Володимир Головка.
  7. Раїса, Щербан (26 квітня 2024). Супрунюк Вадим Іванович (14.06.1984- 08.01.2024) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  8. Касіян Василь Васильович. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]