Air One

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Air One
ІАТА
AP 		ІКАО
ADH 		Позивний
HERON
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1983
Завершення діяльності 30 жовтня 2014
Материнська компанія Alitalia
Штаб-квартира Ф'юмічіно
Сайт flyairone.com

Air One S. p.A., діяла як Air One «Smart Carrier» — скасована італійська бюджетна авіакомпанія зі штаб-квартирою в місті Фьюмічіно (Рим), дочірнє підприємство флагманської авіакомпанії країни Alitalia. Транзитними вузлами перевізника були аеропорт Пізи, аеропорт Венеції імені Марко Поло і аеропорт Катанії Фонтанаросса[1]. Польоти авіакомпанії були припинені в жовтні 2014 року.

Безпосередньо перед злиттям з Alitalia авіакомпанія Air One була другим за величиною комерційним авіаперевізником країни з маршрутною мережею, яка охоплювала 36 пунктів призначення в Італії, Європі та Північній Америці. Хабами Air One в той період були міжнародний аеропорт імені Леонардо да Вінчі в Римі, міланський аеропорт Лінате і туринський міжнародний аеропорт[2].

Назва «Air One» походить від італійського слова «airone» («чапля»), англійський варіант цього слова («чапля») є позивним авіакомпанії. Символічне зображення птаха розташоване на офіційній емблемі Air One.

Історія[ред. | ред. код]

Boeing 737-200 авіакомпанії Air One, 1998 рік

Ранні роки[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Aliadriatica була заснована в 1983 році і почала свою діяльність у тому ж році з виконання рейсів аеротаксі та надання послуг з льотної підготовки пілотів інших авіакомпаній. Пізніше компанія вийшла на ринок регулярних регіональних перевезень. У 1988 році основним власником власності Aliadriatica стала одна з найбільших в Італії будівельних компаній «Gruppo Toto». У червні 1994 року авіакомпанія отримала свій перший Boeing 737-200, поставивши його на регулярні і чартерні рейси.

23 листопада 1995 року компанія змінила офіційну назву на Air One і до кінця року відкрила регулярний рейс між Римом і Міланом. За підсумками наступного року авіакомпанія перевезла 713 тисяч пасажирів, маючи тенденцію до зростання обсягів перевезень на регулярних, так і на чартерних напрямках.

У 2000 році керівництво Air One повідомило про укладення партнерської угоди з німецькою авіакомпанією Lufthansa, відповідно до умов якого майже всі рейси італійського авіаперевізника здійснювалися в рамках код-шерінгу з Люфтганзою.

Починаючи з червня 2006 року всі рейси за маршрутами регіональних напрямів стали виконуватися під торговою маркою Air One CityLiner на нових лайнерах Bombardier CRJ-900.

У 2007 році послугами регулярних та чартерних рейсів Air One скористалося близько 5,5 мільйонів осіб, за результатами цього року авіакомпанія вийшла на друге місце в країні за обсягом пасажирських перевезень після флагмана Alitalia. За підсумками 2007 року оборот компанії досяг 750 мільйонів євро, чистий прибуток склав 6,8 мільйонів євро.

Злиття з Alitalia[ред. | ред. код]

У серпні 2008 року Air One оголосила про злиття з національною авіакомпанією Alitalia[3]. 13 січня наступного року після проведення відповідних процедур Air One офіційно стала дочірнім підприємством флагмана.

Airbus A330-200, використовувався Air One 2008-2009 роки

28 березня 2009 року завершилося дію партнерської угоди з Lufthansa[4], а 28 червня того ж року закінчилися договори з авіакомпаніями United Airlines і Air Canada по взаємному визнанню накопичених миль в бонусних програма Mileage Plus і Aeroplan[5].

В кінці 2009 року Alitalia і Air One закінчили процедуру поєднання власних систем управління замовленнями авіаквитків.

28 березня 2010 року авіакомпанія Alitalia реорганізувала дочірнє підрозділ Air One в бюджетного перевізника з торговою маркою Air One Smart Carrier з центром операцій в міланському аеропорту Мальпенса. Спочатку лоукостер здійснював польоти з дев'яти регулярних маршрутах всередині країни і п'яти маршрутах за її межами на літаках Airbus A320 з пасажирськими салонами на 180 місць[6] .

У другому кварталі 2010 року Air One Smart Carrier перевезла 320 000 пасажирів при середній заповнюваності салонів у 89 %[7].

2 лютого 2011 року керівництво Air One Smart Carrier оголосив про відкриття з літнього сезону другого хаба в аеропорту Пізи[8]. Всього за 2011 рік послугами авіакомпанії скористалося 1,6 мільйонів чоловік. У тому ж році перевізник відкрив власний вебсайт.

21 грудня 2011 року Air One Smart Carrier повідомила про відкриття третього (аеропорт Венеції імені Марко Поло), а 1 жовтня наступного року — і четвертого (аеропорту Фонтанаросса) хабів в цілях розширення маршрутної мережі регулярних перевезень.

Припинення діяльності[ред. | ред. код]

У кінці серпня 2014 року Alitalia оголосила про ліквідацію Air One. Це рішення було прийнято в рамках реструктуризації Alitalia з скороченням рейсів, флоту і персоналу, після того, як її акції перейшли арабської авіакомпанії Etihad Airways[9]. 1 жовтня бренд Air One припинив своє існування. Частина рейсів була передана материнської Alitalia. 30 жовтня 2014 року Air One повністю припинив свої польоти[10].

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

Маршрутна мережа регулярних перевезень авіакомпанії Air One охоплює 34 пункту призначення у 15 країнах Європи, Північної Африки та Північної Америки. Вузлові аеропорти авіакомпанії перебували в Катаньї, Пізі, Палермо, Венеції і Вероні.

Air One виконувала рейси і в Росію. Польоти здійснювалися в Москву, Санкт-Петербург, Самару і Ростов-на-Дону.

Флот[ред. | ред. код]

Airbus A320-200 в кольорах Air One
Boeing 737-300, використовувався в 1995-2010 роки

До припинення діяльності в експлуатації у Air One перебували 10 літаків Airbus A320. На липень 2014 року середній вік усього парку становив 6,3 років[11]:

Флот авіакомпанії Air One
Тип літака Кількість Замовлено Кількість місць Примітки
Y Всього
Airbus A320-200 10 — 180 180
Всього 10 0

Колишній флот[ред. | ред. код]

З початку утворення в авіакомпанії Air One експлуатувалися наступні типи повітряних суден[12]:

Використовувався раніше флот Air One
Тип літака Рік введення Рік виведення
Airbus A320-200 2006 —
Airbus A330-200 2008 2009
Boeing 737-200 1993 2008
Boeing 737-300 1995 2010
Boeing 737-400 1997 2010
Boeing 737-800 2002 2004

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Copyright [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Directory: World Airlines. Flight International. 27 березня 2007. с. 64—65.
  3. ↑ Turnround specialist says ‘basta’ to crying over Alitalia - FT.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 24 березня 2013.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травень 2008. Процитовано 6 серпень 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Alitalia’s plans at Milan Malpensa see Air One being used as a low-fare airline (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березень 2012. Процитовано 6 серпень 2017.
  7. ↑ Alitalia’s press release reveals Air One Smart Carrier’s first operational results. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  8. ↑ Air One’s expansion for 2011. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 6 серпня 2017.
  9. ↑ Alitalia ликвидирет низкотарифную "дочку" Air One. ATO.ru. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 28 лютого 2015.
  10. ↑ Alitalia to phase out Air One from October. CH-aviation.com. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  11. ↑ Air One Fleet Details and History. Planespotters.net. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2015.
  12. ↑ Air One historic fleet at airfleets.ner. Retrieved 14 February 2012. Airfleets.net. Архів оригіналу за 8 квітня 2013. Процитовано 14 лютого 2012.

Посилання[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Air_One&oldid=40515663