Breda Ba.65
| Breda Ba.65 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | легкий бомбардувальник, штурмовик |
| Перший політ: | вересень 1935 |
| Прийнятий на озброєння: | 1936 |
| Знятий з озброєння: |
1941 (Італія) 1946 (Чилі) |
| Період використання: | 1936–1941 |
| На озброєнні у: |
.svg){kind=small} Regia Aeronautica  Військово-повітряні сили Іраку Королівські військово-повітряні сили Чилі  Королівські військово-повітряні сили Португалії |
| Розробник: | Bredad |
| Виробник: |
.svg){kind=small} Breda[en] |
| Всього збудовано: | 263 |
| Конструктор: | Bredad |
| Екіпаж: | 1-2 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 357 км/год |
| Бойовий радіус: | 515 км |
| Практична стеля: | 6300 м |
| Довжина: | 9,53 м |
| Висота: | 2,95 м |
| Розмах крила: | 12,1 м |
| Площа крила: | 23,5 м² |
| Споряджений: | 2765 кг |
| Двигуни: | радіальний двигун GR 14K |
| Тяга (потужність): | 880 к.с. |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 400 кг кг |
| Кулеметне озброєння: |
2 × 12,7-мм кулемети Breda-SAFAT 2 × 7,7-мм кулемети Breda-SAFAT |
|
| |
Breda Ba.65 у Вікісховищі | |
Бреда Ba.65 (італ. Breda Ba.65) — італійський штурмовик, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил Італії під час громадянської війни в Іспанії і початкових стадій Другої світової.
Літак розроблявся компанією Breda[en] за концепцією штурмовика з високими льотними характеристиками, які мали б дозволяти йому успішно змагатися з винищувачами. Ba.65 продемонстрував середню ефективність під час Громадянської війни в Іспанії, а до початку Другої світової вже морально застарів і використовувався тільки епізодично.
Історія створення[ред. | ред. код]
На початку 30-тих років полковник авіації Амадео Мечоцці[en] запропонував концепцію штурмовика здатного наносити удари за лінією фронту, при цьому не потребувати прикриття винищувачами. Для цього від нового літака вимагались високі льотні характеристики. В 1933-34 роках за цією концепцією було побудовано два літаки: Caproni A.P.1 і Breda Ba.64, але вони не задовільнили вимоги армії. Конструктори фірми Breda[en] Антоніо Парано і Джузеппе Панзері продовжили доопрацьовувати свій варіант літака і запропонували нову модель — Ba.65.
Новий літак був суцільнометалевим одномоторним монопланом з шасі, що прибиралось. Літак міг виготовлятись в двох варіантах — одномісному, або двомісному. Також передбачалось використання різних двигунів. Перший прототип був оснащений 14-ти циліндровим двигуном GR 14K і піднявся в повітря в вересні 1935 року. Вже в червні 1936 почалось серійне виробництво яке продовжувалось до липня 1939 року. Всього було виготовлено 263 літаки різних конфігурацій.[1]
Модифікації[ред. | ред. код]
- Ba.65 з двигуном GR 14K (880 к.с.) — оснащувався двома курсовими 12,7 мм кулеметами, двома курсовими 7,7 мм кулеметами і в двомісних варіантах ще одним 7,7 мм кулеметом в кабіні стрільця. Маса бомбового навантаження — 400 кг. (4 × 100 кг бомби, або 168 × 2 кг бомби). (81 екз.)
- Ba.65 з двигуном Fiat A.80 (1000 к.с.) — випускався з 1937 року і продався на експорт (162 екз.)
- Ba.65 з двигуном Piaggio P.XI (1000 к.с.) — експортний варіант для Чилі. (20 екз.)
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
| Ba.65 (GR 14K) одномісний |
Ba.65 (GR 14K) двомісний |
Ba.65 (A.80) одномісний | ||
|---|---|---|---|---|
| Довжина | 9,53 м | 9,89 м | ||
| Висота | 2,95 м | |||
| Розмах крил | 12,1 м | 11,9 м | ||
| Площа крил | 23,5 м² | |||
| Маса | пустого | 2215 кг | 2500 кг | |
| спорядженого | 2765 кг | 3315 кг | 3150 кг | |
| Двигун | GR 14K | GR 14K | Fiat A.80 | |
| Потужність | 880 к. с. | 880 к. с. | 1000 к. с. | |
| Максимальна швидкість (на рівні моря) |
357 км/год | 347 км/год | 430 км/год | |
| Дальність польоту | 515 км | 545 км | ||
| Практична стеля | 6300 м | |||
Історія використання[ред. | ред. код]
Першими Ba.65 отримали два штурмові стормо — 5-ту[it] і 50-ту[it]. В квітні 1937 року 23 Ba.65 були відправлені в Іспанію для боротьби на стороні франкістів. Там Ba.65 використовувався в багатьох ролях — як винищувач, як бомбардувальник і як штурмовик. В останній ролі Ba.65 показав себе з гарної сторони забезпечуючи необхідну вогневу підтримку, але як винищувач показав себе погано збивши тільки один АНТ-40. На момент закінчення війни 11 Ba.65 залишались справними і були передані Іспанії.
На початок 1939 року Ba.65 залишались тільки в 50-му стормо, який був передислокований в Лівію, а на момент вступу Італії в війну (10 червня 1940) в строю вже не залишалось жодного Ba.65, вони були законсервовані і готувались до зламу. Але в червні-липні їх розконсервували і передали двом ескадрильям 50-ї стормо. В вересні ці ескадрильї підтримували італійський наступ на Сіді-Баррані, а в січні відбивали британський контрнаступ. В основному вони залучались до місій безпосередньої підтримки військ, але деколи завдавали ударів в тилу противника. Окрім бойових втрат Ba.65 страждали від пустельного пилу оскільки двигуни Fiat A.80 були спроектовані для висотних бомбардувальників. Останній бойовий виліт відбувся 28 січня 1941 року.
В Іраку 15 Ba.65 стояли на озброєнні в 5-ї ескадрильї, яка брала участь в повстанні Рашида Алі весною 1941 року. Ba.65 здійснили декілька вильотів проти британських військ, але втрати були високими — в строю залишилось тільки 2 справні літаки.
Чилі отримали своїх 20 Ba.65 в грудні 1938 року. Ними оснастили 4-ту авіагрупу, яка почала освоювати нову техніку. При цьому відбулась ціла низка аварій, дві з загибеллю пілотів, що викликало лавину критики. В результаті останній політ Ba.65 відбувся 1941 року, хоча офіційно літак був знятий з озброєння тільки в 1946.
Португалія купила 10 Ba.65, але вони теж прослужили не довго — 15 лютого 1941 року ураган завалив дах ангару на авіабазі Сінтра і всі літаки були втрачені.[1]
Література[ред. | ред. код]
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Breda Ba.65
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Харук, 2012, с. 126-127.
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
