City and Colour

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
City and Colour
фотографія
Основна інформація
Жанр акустична музика, фолк, альт-кантрі
Роки 2004—наші дні
Країна Канада
Мова англійська
Лейбл Dine Alone Records, Vagrant Records
Склад Даллас Грін
Інші
проєкти		 Alexisonfire, Attack in Black, Raising the Fawn, The Miniatures
cityandcolour.ca
City and Colour у Вікісховищі

City and Colour — акустичний фолк/кантрі проєкт канадського співака і музиканта Далласа Гріна, також вокаліста і гітариста пост-хардкор групи Alexisonfire. Крім Далласа, в групі беруть участь кілька сесійних канадських інді-рок музикантів, таких як Деніель Романо і Спенсер Бертон з групи Attack in Black. 2009 року Даллас Грін в складі проєкту став володарем премії Juno Award в номінації «Кращий композитор року»[1].

Історія[ред. | ред. код]

Назва проєкту походить від імені Далласа Гріна: Даллас (англ. Dallas) — місто (англ. City), Грін (англ. Green; укр. Зелений) — колір (англ. Color)[2]. За словами самого Гріна, він вважав своє ім'я не відповідним і вирішив скористатися псевдонімом. Писати музику для сольного проєкту Даллас почав ще в 14 років, конкретно — композиції, які увійшли до альбому Sometimes, були розпочаті ним у вісімнадцятирічному віці, а закінчені в 2005 році.

Sometimes (2005—2007)[ред. | ред. код]

Перші пісні City and Colour відразу були доступні в мережі Інтернет для вільного скачування, а пізніше, в перезаписанному вигляді, увійшли в перший альбом — Sometimes, реліз якого відбувся 1 листопада 2005 року. Альбом був позитивно оцінений як критиками, так і шанувальниками Гріна[3]. Дизайн обкладинки був розроблений Скоттом МакЮеном в стилі олд-скул татуювань; МакЮен додав, що Грін, який вже на той час був значно татуйований, можливо, вирішиться нанести один з його малюнків на своє тіло[4].

Bring Me Your Love (2008—2009)[ред. | ред. код]

Другим повноформатним альбом став Bring Me Your Love, який вийшов 12 лютого 2008 року. В процесі запису використовувалося кілька додаткових інструментів, яких не було раніше, наприклад, губна гармоніка, банджо або навіть хлопки долонями об коліна, що зробило його наближенішим до фолк-звучання. Крім того, в створенні альбому, Даллас співпрацював з іншими музикантами, такими як канадський музикант Гордон Дауні з Tragically Hip (в композиції «Sleeping Sickness»), Метт Салліван з Attack in Black в декількох композиціях. Перший сингл з альбому, «Waiting…», вийшов на офіційній сторінці Далласа на MySpace разом з додатковими відео-матеріалами зі знімання відеокліпу. 2 грудня 2008 Dine Alone Records випустили обмежений тираж (5000 копій в Північній Америці і 1000 в Австралії) спеціального видання альбому, з іншим варіантом обкладинки і декількома додатковими треками. У Канаді було доступне передзамовлення з 20 листопада[5].

Альбом названий на честь роману Чарльза Буковскі, який також згадується в пісні «As Much As I Ever Could.» Грін прокоментував це в одному з інтерв'ю, що у нього не вистачило думок для такої кількості пісень, і він побачив книгу Буковскі в книжковому магазині під час туру з Alexisonfire і вирішив запозичити назву.

26 вересня 2008 року, City and Colour разом з декількома сесійними музикантами вирушили в перший тур по Канаді на підтримку свого альбому, де зіграли з такими виконавцями як Tegan and Sara та Girl in a Coma. Пізніше, тур перейшов в американський, з підтримкою блюз-музиканта Вільяма Уітмора[6].

Little Hell і подальші плани (2010—теперішній час)[ред. | ред. код]

У січні 2010 року, City and Colour вирушили в друге турне по США на підтримку Bring Me Your Love разом з флок-співачкою Lissie, а пізніше — в тур по Великій Британії саппортом Pink та Бутча Уолкера разом з іншими хедлайнерами. Під час туру, Даллас Грін виконав дві нові пісні — «Silver and Gold» і «Oh Sister», а також два кавери — «Murderer» на інді-рок-групу Low, і «Grinnin 'In Your Face» американського співака Son House . В інтерв'ю Alter the Press Грін сказав, що у нього вже є кілька готових пісень, які потрібно тільки записати, натякаючи тим самим на підготовку третього студійного альбому в 2011 році[7]. За його словами, він підготував близько 15-ти пісень, приблизно 10 з яких увійдуть до можливого альбому.

2 вересня 2010 року, на MTV News Canada, Даллас Грін разом з номінантом премії Polaris Music Prize репером Shad, виконав ремікс однієї з його пісень..

Офіційно про початок роботи над третім альбомом City and Colour було оголошено 30 вересня 2010 року, а орієнтовна дата випуску призначена на січень 2011, після того, як будуть підготовлені 14 композицій альбому. В інтерв'ю Даллас згадав кілька деталей альбому: «Буде багато музично незвичайних пісень. Там буде і піаніно, і інші інструменти і не тільки»[8]. Пізніше, в інтерв'ю з Шоном Фрейзером журналу Reverb Magazine, він розповів, що наявного матеріалу досить і на ще один альбом, який, можливо, вийде навесні 2011. 15 лютого 2011, композиція City and Colour «Northern Wind» увійшла в саундтрек до одного з епізодів телесеріалу «Школа виживання». Третій альбом, Little Hell, вийшов 7 червня 2011 року[9]. Треклист альбому був розміщений 23 березня на сайті офіційному сайті City and Colour.

У березні 2011 року, Даллас Грін разом з музикантами виступив на врученні Juno Award 2011 у Торонто, де виконав чотири пісні. Перший сингл з альбому Little Hell, «Fragile Bird», вийшов 5 квітня 2011 року на австралійському радіо Triple J. Сингл став успішним і дістався до першого місця Canadian Rock/Alternative Chart[10]. У серпні 2011 року Даллас оголосив, що через труднощі в роботі відразу в двох колективах, він залишає Alexisonfire щоб зосередитися на City and Colour[11].

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

Міні-альбоми[ред. | ред. код]

  • Simple Songs (Demo Tape) (2004)
  • The Death of Me (EP) (2004)
  • Missing EP (2005)
  • Live Session EP (iTunes Exclusive) (2008)
  • The MySpace Transmissions (2008)
  • Live at the Verge (2010)
  • Live at the Orange Lounge EP (2010)
  • iTunes Live: SXSW (Live in Austin, TX/2011) (2011)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Canada's Awards Database [Архівовано 2012-07-29 у Wayback Machine.]. Academy of Canadian Cinema and Television.
  2. ↑ Dallas Green mellows out with City and Colour [Архівовано 30 серпня 2009 у Wayback Machine.]. Muchmusic.com.
  3. ↑ City and Colour — Sometimes [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.]. Music-critic.ca.
  4. ↑ Dallas Green: An Introspective Look [Архівовано 17 травня 2006 у Wayback Machine.]. Yorku.ca.
  5. ↑ Dine Alone Records [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. Dine Alone Records.
  6. ↑ City and Colour Set Out On First U.S. Tour [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]. Hangout.altsounds.com.
  7. ↑ INTERVIEW: CITY AND COLOUR [Архівовано 2012-05-04 у Wayback Machine.]. Alter The Press!.
  8. ↑ City and Colour's Next Album Promises More Piano and More Rock [Архівовано 2012-08-06 у Wayback Machine.]. Spinner.
  9. ↑ Dine Alone Records [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. Dine Alone Records.
  10. ↑ Canada Singles Top 100 — Music Charts [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]. acharts.co.
  11. ↑ Alexisonfire break up, say split 'not really' amicable [Архівовано 24 липня 2012 у Archive.is]. The Canadian Press. CTV News.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=City_and_Colour&oldid=42531498