CyanogenMod
Головний екран CyanogenMod 13 на Android "Marshmallow" | |
Розробник | Стів Кондик (Cyanogen), команда CyanogenMod |
---|---|
Написано на | C, C++ (деякі сторонні бібліотеки), Java |
Родина ОС | Вбудована операційна система (Linux) |
Робочий стан | закінчений |
Вихідна модель | Вільне відкрите програмне забезпечення |
Останній випуск | 14.1 на Android Nougat / 17 березня, 2016 |
Платформи | ARM x86 |
Тип ядра | монолітне модифіковане (ядро Linux) |
Ліцензія | Apache 2.0 і GPL v2[1] |
Наступна | LineageOS |
cyanogenmod.org | |
Статус підтримки | |
Закінчений |
CyanogenMod (вимовляється sigh-AN-oh-jen-mod — сайЕнодженмод) — операційна система з відкритим кодом для телефонів і планшетів на основі операційної системи Android. Вона має характеристики, які відсутні в офіційній прошивці постачальників пристроїв Android, в тому числі й оригінальну тему (також відому як «T-Mobile Theme Engine»), кодек для Free Lossless Audio Codec (FLAC), стислий кеш, великий список APN, OpenVPN-клієнт, меню перезавантаження, підтримка Wi-Fi, Bluetooth, USB-модем.
CyanogenMod — перша[джерело?] мобільна ОС, що включає планувальник завдань Brain Fuck Scheduler[en] і є об'єднанням експериментальної гілки і офіційного дерева вихідного коду Android. Розробники стверджують, що CyanogenMod підвищує продуктивність і надійність ОС в порівнянні з офіційними релізами прошивки.
Станом на 23 травня 2015 року прошивка CyanogenMod встановлена більш ніж на 50 мільйонах пристроїв.
2016-го року проект закрито внаслідок деяких[які?] розбіжностей думок. Проте код операційної системи був завжди відкритий і тому спільнота розробників продовжили розробку, але вже як окремої системи під назвою LineageOS.
Розробка[ред. | ред. код]
Незабаром після появи мобільного телефону HTC Dream у вересні 2008 року з'являється метод, що отримав назву в співтоваристві Android «rooting», якій давав привілейований контроль (відомий також як "root-доступ") в Linux підсистемі Android. Цей метод, в поєднанні з відкритим початковим кодом і характером ОС Android, дозволяє модифікувати прошивки і повторно встановити їх на телефон за бажанням. Він є необхідним для деяких телефонів, наприклад, Nexus One і Nexus S, які призначені для допомоги в розвитку користувацьких модифікацій.
Cyanogen — автор проекту CyanogenMod, мета якого полягає у випуску та постійному оновленні альтернативної прошивки для смартфонів і планшетів, що базується на відкритому коді Android. Для розвитку проекту стартап створив співтовариство розробників, яке на сьогоднішній день включає кілька тисяч чоловік. Але є в Cyanogen і власні контриб'ютор, включаючи технічного директора Стіва Кондика (Steve Kondik) і головного інженера Коушика Дутта (Koushik Dutta).
Серед особливостей CyanogenMod — вбудована підтримка тем оформлення, підтримка аудіокодека FLAC, встановлений клієнт OpenVPN, поліпшене меню перезавантаження, підтримка з'єднання пристроїв між собою по Wi-Fi, Bluetooth і USB, підтримка оверклокінга, розширені настройки продуктивності тощо. Список офіційно підтримуваних пристроїв включає близько 250 моделей, серед них — гаджети всіх популярних марок, включаючи флагманські апарати Samsung.
У 2013 році в рамках двох раундів стартап залучив $30 млн від Andreessen Horowitz, Redpoint Ventures, Benchmark Capital і Tencent.[2]
Остання[коли?] версія CyanogenMod базується на Android 4.3 (Jelly Bean). Користувацька частина CyanogenMod в основному написана Стівом Кондиком та XDA-розробниками[3] (поліпшені, наприклад, панель запуску, контакти, браузер), а також з використанням програм, таких як BusyBox.
Версії[ред. | ред. код]
CyanogenMod 6[ред. | ред. код]
Випущена Стівом Кондик і заснована на Android 2.2 (Froyo) для Nexus One, HTC Dream, Magic, Aria, Legend, Desire, Evo, Hero, Wildfire, Motorola Droid, Incredible і Slide. Бета-версія CyanogenMod 6 стала доступна 11 липня 2010, пізніше, 28 серпня 2010 року, була випущена перша стабільна версія.
CyanogenMod 7[ред. | ред. код]
Розвиток CyanogenMod 7 почалася з випуску Android 2.3 (Gingerbread). 15 лютого 2011 з'явилися перші бета-версії для декількох підтримуваних пристроїв. Четвертий реліз бета-версії був представлений 30 березня 2011 року. Він посилив положення CyanogenMod серед інших аналогічних прошивок, а також містив багато виправлень помилок. 11 квітня 2011 була випущена перша стабільна версія CyanogenMod 7.0 на основі Android 2.3.3 (Gingerbread). На даний момент остання версія CyanogenMod 7 — це CyanogenMod 7.2 на основі Android 2.3.7 (Gingerbread).
CyanogenMod 8[ред. | ред. код]
CyanogenMod 8 планувалося розробити на основі Android 3.x Honeycomb, однак у зв'язку з тим, що вихідний код не був відкритий компанією Google після CyanogenMod 7 була позначена версія CyanogenMod 9.
CyanogenMod 9[ред. | ред. код]
CyanogenMod 9 заснований на Google Android 4.0 Ice Cream Sandwich. Стів Кондик (Steve Kondik) і його команда повідомили, що вони почнуть роботу над новим релізом після того, як Google опублікує вихідний код Android 4.0.1. Перший прес-реліз був представлений 26 червня 2012 року, стабільна версія випущений 9 серпня 2012 року. Одночасно з виходом стабільної версії був практично припинений випуск нічних збірок для CM 9. Останньою на даний момент є нічна збірка від 09.09.2012. Команда розробників CM заявила, що підтримка 9-й версії буде здійснюватися тільки в обсязі внесення критичних виправлень. Всі сили будуть кинуті на розвиток 7-й і 10-й версії CyanogenMod.
CyanogenMod 10[ред. | ред. код]
Робота над новою версією CyanogenMod, заснованої на Google Android 4.1 Jelly Bean, почалася після того, як Google в червні 2012 випустила вихідний код Google Android 4.1. Стабільна версія CyanogenMod 10 була випущена 13 листопада 2012.
CyanogenMod 10.1[ред. | ред. код]
Робота над новою версією CyanogenMod, заснованої на Google Android 4.2.1 Jelly Bean, почалася після того, як Google в листопаді 2012 випустила вихідний код Google Android 4.2.1. Очікувалося, що номер версії буде 11, але розробники вирішили скористатися крапкою, так як ОС не містить значущих змін і носить те ж ім'я. З 15 лютого 2013 року CyanogenMod 10.1 перейшов на базу Android 4.2.2. 24 вересня 2013 року вийшла стабільна версія CyanogenMod 10.1.3.
CyanogenMod 10.2[ред. | ред. код]
Основою CyanogenMod 10.2 став Android 4.3 Jelly Bean.
CyanogenMod 11[ред. | ред. код]
CyanogenMod 11 побудовано на основі Android 4.4 KitKat.
CyanogenMod 12[ред. | ред. код]
Робота на CyanogenMod 12 почалася одразу ж після того, як Google опублікували вихідний код Android 5.0, а перші нічні збірки були випущені 6 січня 2015 року.
CyanogenMod 12.1[ред. | ред. код]
Робота на CyanogenMod 12.1 почалася одразу ж після того як, Google опублікували вихідний код Android 5.1, а перші нічні збірки були випущені 16 квітня 2015 року.[4]
CyanogenMod 13[ред. | ред. код]
Основою CyanogenMod 13 став Android 6.0 Marshmallow.
CyanogenMod 14[ред. | ред. код]
Основою CyanogenMod 14 став Android 7.0 Nougat.
CyanogenMod 14.1[ред. | ред. код]
Основою CyanogenMod 14.1 став Android 7.1 Nougat.
Підтримка з боку виробників смартфонів[ред. | ред. код]
Компанія Samsung прийняла на роботу засновника проекту CyanogenMod[5] та почала безкоштовне розповсюдження нових моделей телефонів серед інших розробників CyanogenMod[6]. Компанія Sony Ericsson заявила, що вважає прошивки створені ентузіастами повноправними членами екосистеми Android[7].
Історія версій CyanogenMod | |||
---|---|---|---|
Версія | Android-версія | Дата релізу |
Опис |
3.1 | Android 1.5 (Cupcake) | 2009 | |
3.2 | 2009 | ||
3.3.x | 2009 | ||
3.4.x | 2009 | ||
3.5.x | 2009 | ||
3.6.x | 2009 | ||
3.9.x | 2009 | ||
4.0.x | Android 1.6 (Donut) | 2009 | |
4.1.x | 2009 | ||
4.2.x | 2009 | ||
5.0.0 | Android 2.0 / 2.1 (Eclair) | 2010-02-14[8] | |
5.0.1 | 2010 | ||
5.0.2 | 2010 | ||
5.0.3.x | 2010 | ||
5.0.4.x | 2010-02-27[9] | ||
5.0.5.x | 2010-03-19[10] | ||
5.0.6 | 2010-04-16[11] | ||
5.0.7 | 2010-05-25[12] | ||
5.0.8 | 2010-07-19[13] | ||
6.0.x | Android 2.2 (Froyo) | 2010-08-28 | |
6.1.x | 2010-12-06[14] | ||
7.0.0 | Android 2.3 (Gingerbread) | 2011-04-10 | |
7.0.1 | 2011-04-25[15] | ||
7.0.2 | 2011-04-25[16] | ||
7.0.3 | 2011-05-05[17] | ||
7.1.0 | Android 2.3.7 | 2011-10-10[18] | |
7.2.0 | 2012-06-16[19] | ||
9.0.0 | Android 4.0.4 (Ice Cream Sandwich) | 2012-08-09[20] | |
10.0.0 | Android 4.1.2 (Jelly Bean) | 2012-11-13[21] | |
10.1.0 | Android 4.2.1 (Jelly Bean) | 2013-01-25[22] | |
10.1.1 | Android 4.2.2 (Jelly Bean) | 2013-02-15[22] | |
10.2 | Android 4.3 (Jelly Bean) | 2013-08-14[22] | |
11 | Android 4.4 (KitKat) | 2013-12-05[22] | |
12 | Android 5.0.2 (Lollipop) | 2015-01-06 | |
12.1 | Android 5.1.1 (Lollipop) | 2015-04-17 | |
13 | Android 6.0 (Marshmallow) | 2015-11-24 | |
14 | Android 7.0 (Nougat) | Н/Д | Пропущена, бо скоро перед завершенням розробки CM 14.0 Google випустила Android 7.1 |
14.1 | Android 7.1 (Nougat) | 9 листопада 2016 (09.11.2016) | CM14.1 розглядається як "робота в прогресі" та відсутні деякі фірмові функції CyanogenMod. Список змін невідомий. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Licenses. Android Open Source Project. Open Handset Alliance. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 15 вересня 2010.
- ↑ Microsoft и Samsung хотят купить «альтернативный Android». Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2011. Процитовано 3 квітня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ CyanogenMod 12.1 Nightly. Архів оригіналу за 11 травень 2016. Процитовано 3 червень 2015.
- ↑ Samsung найняв засновника CyanogenMod. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Samsung сприяє портуванню CyanogenMod на Galaxy S II. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Компанія Sony Ericsson підтримує портування CyanogenMod для смартфонів Xperia. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
- ↑ Cyanogen (14 лютого 2010). CyanogenMod 5.0 (Nexus One). CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (27 лютого 2010). CyanogenMOD 5.0.4 Released. xda-developers. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Chase Bahers (19 березня 2010). CyanogenMOD v5.0.5 for HTC/Google Nexus One Released. AndroidSPIN. MobileTweek, Inc. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (16 квітня 2010). CyanogenMod 5.0.6 – Tax Deductible. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (25 травня 2010). CyanogenMod 5.0.7 for Dream and Magic!. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (19 липня 2010). CyanogenMod-5.0.8 has landed!. CyangenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (6 грудня 2010). CyanogenMod-6.1 Stable Has Landed!. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 23 грудня 2010.
- ↑ Cyanogen (25 квітня 2011). CyanogenMod-7.0.1 Update Release. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 25 квітня 2011.
- ↑ Cyanogen (25 квітня 2011). CyanogenMod-7.0.2 Released (oops). CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 25 квітня 2011.
- ↑ Cyanogen (5 травня 2011). CyanogenMod 7.0.3 Released. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 5 травня 2011.
- ↑ Cyanogen (10 жовтня 2011). CyanogenMod 7.1 Released. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 21 жовтня 2011.
- ↑ Cyanogen (16 червня 2012). CyanogenMod 7.2 Released. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
- ↑ ciwrl (9 серпня 2012). CyanogenMod 9 – Stable. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ ciwrl (21 листопада 2012). CyanogenMod 10 Release. CyanogenMod blog. Архів оригіналу за 10 грудень 2012. Процитовано 2012-21-11.
- ↑ а б в г get.cm
Посилання[ред. | ред. код]
|