Euryale ferox

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Надклас: Покритонасінні (Angiospermae)
Порядок: Лататтєцвіті (Nymphaeales)
Родина: Лататтєві (Nymphaeaceae)
Рід: Евріала (Euryale)
Salisb.
Вид: Евріала страхітлива
Euryale ferox
Salisb.
Посилання
Вікісховище: Euryale ferox
EOL: 485242
IPNI: 605350-1
ITIS: 506588
МСОП: 168756
NCBI: 4414

Евріала страхітлива, макхана (Euryale ferox) — вид рослини, що належить до монотипового роду евріала родини лататтєві.

Назва[ред. | ред. код]

В англійській мові має назву «колюча водяна лілія» (англ. prickly water lily). В Індії рослину називають «макхана» (англ. Makhana).

Будова[ред. | ред. код]

Близька за будовою з великою амазонською Victoria amazonica. Листя округлощитоподібне, з бугристою поверхнею та помітним жилкуванням, покрите шипами, досягає 1,5 м в діаметрі, має пурпурний низ. Квіти, схожі на воланчик, 6 см в діаметрі, мають пелюстки білі всередині та фіолетові ззовні, відкриваються під водою. Рослина самозапилюється до відкриття квіток. Усі частини рослини покриті гострими шипами.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зростає у Східній Азії, Північній Індії та Китаї у ставках з теплою водою. Формує ценози, але попупуляції вкрай малочисельні[1]. Ця однорічна рослина, що віднесена до рідких та зникаючих видів, вимагає термінового створення заказників у місцях її поширення.[2] В Україні евріалу страхітливу вирощують у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна, штучному басейні відкритого ґрунту на Площі зборів (Храм Посейдона) дендропарку "Софіївка".[3]

Практичне використання[ред. | ред. код]

Біле насіння рослини їстівне у сирому та приготовленому вигляді. При смаження, насіння розкривається як попкорн. Культивується як сільськогосподарська рослина в Індії. З насіння готують різноманітні страви, супи.

На марках[ред. | ред. код]

Зображена на поштовій марці СРСР 1984 року.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ворошилов В. Н. Флора советского Дальнего Востока. – М., 1966.
  2. Харкевич С. С., Качура Н. Н. Редкие виды растений советского Дальнего Востока и их охрана. – М., 1981.
  3. Мазур Т. Культивування реліктової рослини Euryale ferox Salisb. в умовах захищеного та відкритого ґрунту штучних біотопів / Т. Мазур, М. Дідух // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2012. - Вип. 30. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_ItZ_2012_30_12[недоступне посилання з жовтня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 109 ISBN 10: 1846810213 ISBN 13: 9781846810213