Hylotelephium maximum
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Hylotelephium maximum | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Hylotelephium maximum (L.) Holub, 1978 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Sedum maximum | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Hylotelephium maximum (заяча капуста найбільша як Sedum maximum[1]) — вид рослин з родини товстолистих (Crassulaceae); поширений у Європі крім сходу, в Туреччині й Закавказзя.
Багаторічна рослина 20–80 см заввишки. Стебла випростані, рідко висхідні, прості або гіллясті вгорі, голі. Листки плоскі, 2–4 см завдовжки. Квітки жовтувато-білі. Насіння довгасто-яйцювате; поверхня блискуча, коричнева. 2n=24[2][3]
Поширений у Європі крім сходу, в Туреччині й Закавказзя[4][5][6].
- ↑ Sedum sexangulare // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 231. (англ.)
- ↑ Tela Botanica. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 29.05.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
