Lepidium apetalum

Lepidium apetalum
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Капустоцвіті (Brassicales)
Родина:	Капустяні (Brassicaceae)
Рід:	Хріниця (Lepidium)
Вид:	L. apetalum
Біноміальна назва
Lepidium apetalum Willd., 1800
Синоніми
Crucifera apetala (Willd.) E.H.L.Krause Lepidium chitungense Jacot Guill. Lepidium incisum Roth Lepidium incisum Roth ex Bieb. Lepidium micranthum Ledeb. Thlaspi apetalum (Willd.) Poir.

Lepidium apetalum (укр. хріниця безпелюсткова) — вид рослин з роду хріниця (Lepidium) родини капустяних (Brassicaceae).

Морфологія

Lepidium apetalum загальний вигляд

Плоди Lepidium apetalum

Lepidium apetalum на подвір'ї, Корея

Одно- або дворічна трав'яниста рослина. Стебло зазвичай гіллясте від самої основи і вище, розкинуте, рідше прямостояче, 5–30 см заввишки, вкрите разом з квітконіжками короткими жорсткими голівчастими волосками, які можна розгледіти під лупою. Нижні листки черешкові, довгасті, довгасто-оберненояйцевидні або лінійно-ланцетні, від великозубчастих до гребневидно-перистонадрізаних або розсічених на цільні лінійно-довгасті лопаті, що в'януть до моменту плодоношення, решта — сидячі, звужені до основи, у великих екземплярів виразно обіймають половину стебла, ланцетні або лінійні, у верхній частині розставлені пилчасто-зубчасті або цілокраї, голі, 0,6–4 см завдовжки, 1–5 мм завширшки. Китиці дуже густі, багатоквіткові, значно подовжуються при відцвітанні; квітконіжки близько 2–4 (5) мм завдовжки. Чашолистки еліптичні, 0,7–0,8 мм завдовжки, 0,3–0,4 мм завширшки, на верхівці нерідко червонуваті, іноді у верхівки з кількома простими волосками. Пелюстки коротші за чашолистки, зазвичай недорозвинені, лінійні або ниткоподібні, частіше їх немає; тичинки в числі 2–4. Стручечки округло-еліптичні, 2–2,5 (3) мм завдовжки, 1,75–2 мм завширшки, найширші в середній частині, з невеликою виїмкою на верхівці, на дні якої міститься майже сидяче рильце. Насіння світло-коричневе, майже гладке, овальне, до 1,5 мм завдовжки.

Число хромосом — 2n=32 (3).

Фенологія

Цвітіння відбувається з травня до серпня; насіння дозріває з липня до жовтня.

Поширення

Природний ареал

• Азія
  • Китай — провінції Аньхой, Ганьсу, Гуйчжоу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Хубей, Цзянсу, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Цинхай, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань, Синьцзян, Тибетський автономний район, Юньнань, Чжецзян
  • Східна Азія: Японія — Хонсю, острови Рюкю; Корея
  • Середня Азія: Казахстан; Таджикистан
  • Монголія
  • Західний Сибір — Алтайський край, Республіка Алтай, Кемеровська область, Республіка Хакасія, Республіка Тива, Красноярський край, Іркутська область, Республіка Бурятія
  • Індійський субконтинент: Індія — Хімачал-Прадеш, Джамму і Кашмір, Уттар-Прадеш; Непал; Пакистан

Місцями вид занесений до Європи.

Екологія

Росте в солонцюватих степах, на кам'янистих і щебенистих схилах, на прируслових галечниках, вздовж узбіччя доріг, на вулицях населених пунктів, на солонцюватих ґрунтах, збитих випасом пасовищах, біля тваринницьких ферм, на полях, на покладах від передгір'я до верхнього пояса гір.

Хімічний склад

Надземна частина містить флавоноїди (глікозиди кемпферол і кверцетин) і алкалоїди. Насіння містить 24 % жирної олії. У його складі жирні кислоти (ліноленова, олеїнова, ерукова, пальмітинова, лінолева, арахінова, стеаринова і бегенова).

Застосування

У китайській і тибетській медицині траву використовують як жарознижувальний засіб. Насіння приймають як сечогінний і відхаркувальний засіб. Охолоджує жар в легенях, усуває задишку.

Див. також

• Список видів роду хріниця

Джерела

• https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=408400 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Род 662. Клоповник — Lepidium L. // Флора СССР. В 30 т. / Гл. ред. акад. В. Л. Комаров; Ред. тома Н. А. Буш. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1939. — Т. VIII. — С. 501. — 696 + XXX с. — 5200 экз. (рос.)
• Крылов П. Н. Флора Западной Сибири. Вып. 3 — Томск: Издание Томского Отделения Русского Ботанического Общества, 1931. (рос.)
• http://bioaltai-sayan.ru/regnum/species_all.php?right=box-spec-p/lepidium.php&left=go.php&species=lepidium_apetalum [Архівовано 12 березня 2018 у Wayback Machine.]
• А. И. Шретер, Б. Г. Валентинов, Э. М. Наумова. Справочник «Природное сырье китайской медицины» (в 3-х томах), том I, Москва, 2004
• http://www.mdpi.com/1420-3049/16/12/10029/pdf-vor [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• http://www.tropicos.org/Name/4105246 [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Lepidium apetalum Willdenow, Sp. Pl. 3: 439. 1800. 独行菜 du xing cai (Description from Flora of China) [Lepidium apetalum Willdenow, Sp. Pl. 3: 439. 1800. 独行菜 du xing cai (Опис від Флора Китаю)]. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 25.12.2016.
• Lepidium apetalum Willd. FLORUZ (Флора Узбекистану) ((рос.)) . Інститут генофонду рослинного и тваринного світу Академії наук Республіки Узбекистан. Архів оригіналу за 26.12.2016. Процитовано 25.12.2016.

Література

• Flora of China Editorial Committee. 2001. Flora of China (Brassicaceae through Saxifragaceae). 8: 1–506. In C. Y. Wu, P. H. Raven & D. Y. Hong (eds.) Fl. China. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
• Nasir, E. & S. I. Ali (eds). 1980—2005. Fl. Pakistan Univ. of Karachi, Karachi.
• Warwick, S. I., A. Francis & I. A. Al-Shehbaz. 2006. Brassicaceae: Species checklist and database on CD-Rom. Pl. Syst. Evol. 259: 249—258.
• Bensky, D., A. Gamble, & T. J. Kaptchuk Chinese herbal medicine: Materia medica, rev. ed. 1993 (Chin Herb Med) (англ.)
• Chinese Academy of Sciences Flora reipublicae popularis sinicae. 1959- (F China) (англ.)
• Chowdhery, H. J. & B. M. Wadhwa Flora of Himachal Pradesh. 1984 (F Himachal) (англ.)
• FNA Editorial Committee Flora of North America. 1993- (F NAmer) (англ.)
• Hara, H. et al. An enumeration of the flowering plants of Nepal. 1978—1982 (L Nepal) (англ.)
• Institute of Chinese Materia Medica, China Academy of Traditional Chinese Medicine Medicinal plants in China: a selection of 150 commonly used species. WHO Regional Publications, Western Pacific Series no. 2. 1989 (Med Pl China) (англ.)
• Iwatsuki, K. et al. Flora of Japan. 1993- (F Japan) (англ.)
• Nasir, E. & S. I. Ali, eds. Flora of [West] Pakistan. 1970- (F Pak) (англ.)
• Sharma, B. D. et al., eds. Flora of India. 1993- (F India) (англ.)
• Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. Flora of China (English edition). 1994- (F ChinaEng) (англ.)