Lixoglyptus
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Lixoglyptus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Lixoglyptus spartii (Olivier, 1807)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Resmecaspis Hoffmann,1959 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Lixoglýptus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Жуки цього роду мають середні розміри, довжина їх тіла сягає 9—16 мм. Основні ознаки[1]:
- головотрубка паралельно бічна, не має серединного кіля і у довжину приблизно така сама, як передньоспинка.
- передньоспинка нерівномірно вкрита крупними та дрібними крапками і не має перетяжки перед своєю вершиною;
- вершини надкриллів закруглені разом, не видовжені за черевцем і коли дивитись знизу, не виступають з-під черевця у вигляді китичок;
- бічний край передньоспинки й надкриллів із густою білою смугою, яка займає 1-2 проміжки між поздовжніми крапковими рядами, причому крайні проміжки надкриллі лишаються свого;
- основи передньоспинки та надкриллів вкриті зернами;
- лапки широкі, кігтики зрослися при основі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Хоча зовні види Lixochellus дуже схожі на жуків з роду Lixus, їх життєвий цикл підтверджує спорідненість з рештою Cleonini. Зокрема, їх личинка розвивається у корінні дроку[2], рокитника та віничника[1] (родина Бобові).
Географічне поширення[ред. | ред. код]
Ареал роду охоплює західну частину півдня Палеарктики (див. нижче)[3].
Класифікація[ред. | ред. код]
У цьому роді описано два види[3]:
- Lixoglyptus mogadons (Heyden, 1887) — Марокко
- Lixoglyptus spartii (Olivier, 1807) — Марокко, Португалія, Іспанія, Франція, Італія, південь Європейської частини Росії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Тер-Минасян M. E. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР: Цветожилы и стеблееды (триба Lixini). —Л.: Наука, Ленингр. отд., 1967, c. 118
- ↑ Lixus spartii[de]
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 446. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.