MGTOW

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний символ MGTOW[1] створений Peter Wright у 2013 році[2]

MGTOW (англ. Men Going Their Own Way, чоловіки, що йдуть своїм шляхом, вимовляється як [ˈmɪɡt]) — рух гетеросексуальних чоловіків, переважно присутніх в псевдонім онлайн-спільнотах[3][4], підтримуваних вебсайтами та присутністю в основному у соціальних мережах[5], що зародився в Західному світі та в різній ступені дистанціюється від жінок, особливо від шлюбу[6][7][8]. Будучи частиною сучасного загального чоловічого руху, розділяє його погляд на сучасні соціальні проблеми чоловіків, але прихильники бачать вирішення їх у добровільному відстороненні частково або повністю від жінок та інших суспільних інститутів в близьких стосунках з жінками[9][10].

Спільнота є частиною того, що більш широко називається маносферою[11]. MGTOW — це «… обіцянка утримуватися від жінок у серйозних стосунках, та не мати дітей …»[12]. MGTOW зосереджується на власному суверенітеті особистості чоловіків, а не на зміні статус-кво через активізм і протести проти жінок, дискримінації чоловіків та фемінізму, що робить MGTOW відмінним від руху за права чоловіків в цілому[13].

Історія

[ред. | ред. код]

Хоча неясно, звідки виникла ідеологія MGTOW, вважається, що вона з’явилася на початку 2000-х років.[14] Блог під назвою No Ma'am був одним із перших сайтів, присвячених ідеології, опублікувавши «Маніфест MGTOW» у 2001 році.[15] Раніше члени MGTOW були переважно лібертаріанцями. Існує розрив між ранніми та сучасними членами MGTOW, причому деякі попередні члени висловлюють насмішку над сучасною спільнотою MGTOW.[15] Було кілька відомих онлайн-сайтів MGTOW, включаючи subreddit r/MGTOW, створений у 2011 році, менші допоміжні субреддити та MGTOW Forum, незалежний вебсайт, який з’явився у 2014 році. Після заборони Reddit у 2017 році великого субреддиту incel, r/MGTOW на короткий час був найбільшим і найактивнішим форумом про маносферу на сайті.[16]

За словами Мака Ламуре (Mack Lamoureux), «… історія спільноти MGTOW є темною, але вона, швидше за все, народилася в середині-початку 2000-х років двома чоловіками, які відомі за онлайн-псевдоніми Solaris і Ragnar …»[17]. Хоча MGTOW найбільше пов'язується з онлайн-форумами Reddit (UK Express називає MGTOW «рухом Reddit»), на YouTube також є відео з тематикою MGTOW[18].

Погляди

[ред. | ред. код]

Жінки і фемінізм

[ред. | ред. код]

MGTOWs виступають за чоловічий сепаратизм і вважають, що суспільство було розбещене фемінізмом. MGTOWs стверджують, що фемінізм зробив жінок небезпечними для чоловіків, і що самозбереження чоловіків вимагає повного відмежування від жінок. Рівні залучення до MGTOW варіюються від усвідомлення "червоної таблетки", до відмови від стосунків (включаючи "шлюбні страйки"), до економічного та суспільного роз'єднання.[19]

MGTOWs вважають, що існує системний гіноцентричне упередження щодо чоловіків, включаючи подвійні стандарти у гендерних ролях, упередженість до чоловіків у сімейних судах, відсутність стурбованості чоловіками, котрі були помилково звинувачені у зґвалтуванні, та відсутність наслідків для їх обвинувачувачів. За словами Анжели Нагле, їх риторика передбачає, що "покарання і помста" проти жінок є рушійною силою MGTOW. [20]

Члени спільнот MGTOW відстежують свою взаємодію з ідеологією на чотирьох рівнях.[14] На першому рівні чоловіки вважають, що ними користуються та маніпулюють жінки (так звані «ситуаційна обізнаність» або «червона пігулка»[21]), але все ще вірять у цінність шлюбу; їх іноді описують як «фіолетові пілі».[22]

Див. також

[ред. | ред. код]

Чоловічий визвольний рух

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний сайт: [1] [Архівовано 11 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Міжнародний символ MGTOW створений Peter Wright на сайті Flickr[2] [Архівовано 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
  3. McCarthy, James (22 листопада 2015). David Sherratt, 18, is a men's rights activist who won't have casual sex in case he is falsely accused of rape. Wales Online. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  4. Doyle, Paulie (5 січня 2017). How 'Fight Club' Became the Ultimate Handbook for Men's Rights Activists. Broadly. Архів оригіналу за 6 січня 2017. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. Lamoureux, Mack (24 вересня 2015). This Group of Straight Men Is Swearing Off Women. Vice. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 16 грудня 2018. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  6. Wilcox, Bradford (18 травня 2016). Maxim Masculinity: One Legacy of the Divorce Revolution. Family Studies. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 грудня 2018. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  7. Perrins, Laura (24 травня 2016). Feminists and male supremacists have much in common – both are wrong. The Conservative Woman. Архів оригіналу за 26 травня 2016. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. Maxim Masculinity: One Legacy of the Divorce Revolution. Institute for Family Studies. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 16 грудня 2018.
  9. За нее не держись. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 16 грудня 2018.
  10. Осторожно, МИСП (MGTOW) — Новоселов Олег «Прикладная этология человека», статьи. humans-ethology.com. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  11. Goldwag, Arthur (Spring 2012). Leader's Suicide Brings Attention to Men's Rights Movement. Intelligence Report (145). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2015. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  12. Barraclough, Corrine (3 квітня 2017). First men, now boys are 'Going Their Own Way'. www.news.com.au. news.com.au. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  13. C. Brian Smith (28 вересня 2016). The Straight Men Who Want Nothing to Do With Women. MEL Magazine. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  14. а б Frömming, Urte Undine; Köhn, Steffen; Fox, Samantha; Terry, Mike (2017). Digital environments : ethnographic perspectives across global online and offline spaces. Bielefeld [Germany]. ISBN 978-3-8394-3497-0. OCLC 985023896. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2022.
  15. а б Zuckerberg, Donna (2018). Not all dead white men : classics and misogyny in the digital age. Cambridge, Massachusetts. ISBN 978-0-674-98980-1. OCLC 1050098057.
  16. Wang, Yuping; Zannettou, Savvas; Blackburn, Jeremy; Bradlyn, Barry; De Cristofaro, Emiliano; Stringhini, Gianluca (15 грудня 2021). A Multi-Platform Analysis of Political News Discussion and Sharing on Web Communities. 2021 IEEE International Conference on Big Data (Big Data). IEEE. doi:10.1109/bigdata52589.2021.9671843. Процитовано 6 лютого 2022.
  17. Lamoureux, Mack (24 вересня 2015). Inside the Group of Straight Men Who Are Swearing Off Women: They call themselves Men Going Their Own Way and they dislike feminism so much they are grabbing their balls and going home. www.vice.com. Vice. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 16 грудня 2018.
  18. Hodgkin, Emily (5 липня 2017). Are modern men becoming CELIBATE? Online movement is encouraging men to ignore women. www.express.co.uk. Express. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 16 грудня 2018.
  19. Lin, Jie Liang (31 грудня 2017). Antifeminism Online: MGTOW (Men Going Their Own Way) (англ.). transcript. doi:10.14361/9783839434970-007.xml. ISBN 978-3-8394-3497-0.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. Nagle, Angela (7 червня 2017). Kill All Normies: Online Culture Wars From 4Chan And Tumblr To Trump And The Alt-Right (англ.). John Hunt Publishing. ISBN 978-1-78535-544-8.
  21. Hodapp, Christa (2017). Men's rights, gender, and social media. Lanham. ISBN 978-1-4985-2616-6. OCLC 992268090.
  22. Nagle, Angela (2017). Kill all normies : the online culture wars from Tumblr and 4chan to the alt-right and Trump. Winchester, UK. ISBN 978-1-78535-543-1. OCLC 987997313.