Mammillaria eriacantha

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Mammillaria eriacantha
Ілюстрація Mammillaria eriacantha у виданні Людвіга Пфайффера і Крістофа Фрідріха Отто «Abbildung und Beschreibung blühender Cacteen» (укр. Зображення та опис цвітіння кактусових), Band 1, Tafel 25, 1843 рік
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Рід: Мамілярія (Mammillaria)
Вид:
M. eriacantha
Біноміальна назва
Mammillaria eriacantha
Синоніми

Chilita eriacantha (Link & Otto ex Pfeiff.) Orcutt 1926

Mammillaria eriacantha (укр. Мамілярія шерстистоколючкова, Мамілярія еріаканта)[1] — сукулентна рослина з роду мамілярія (Mammillaria) родини кактусових (Cactaceae).

Етимологія[ред. | ред. код]

Видова назва походить від лат. eriacantha — шерстистоколючкова.[2]

Морфологічний опис[ред. | ред. код]

  • Рослини одиночні, зрідка кущаться навколо основи, або внизу стебла, після досягнення 12 см заввишки.
Орган Опис
Коріння
Стебло вузьке, циліндричне, 30-50 см заввишки, в діаметрі до 5 см.
Епідерміс
Маміли конічні, без молочного соку.
Ареоли
Аксили голі, або з невеликою кількістю пуху в зоні цвітіння, де буває густа біла шерсть.
Центральні колючки 2, золотисто-жовті, трохи покриті пушком, більш-менш однакові, приблизно 8-10 мм завдовжки.
Радіальні колючки 20-24, щетино-подібні, або явно голчасті, блідо-золотисто-жовті, стебло ніби покритий волосками, завдовжки 4-5 мм.
Квіти маленькі, зеленувато-жовті, які виростають трохи вище центральних колючок, майже зовсім не помітні, в діаметрі 12-14 мм, або менше.
Бутони
Зовнішні пелюстки
Внутрішні пелюстки
Тичинки
Маточка
Плоди червонувато-пурпурові, з опису Ханта багрянисті, у Реппенхагена — яскраво-червоні.
Насіння коричневе.

Ареал[ред. | ред. код]

Ареал зростання — Мексика, штат Веракрус. Дуже примітний, індивідуальний вид, без явних родинних відносин і ізольований географічно від інших членів серії Polyacanthae.

Екологія[ред. | ред. код]

Цей кактус росте в тропічному листяному лісі, дубовому лісі на висоті від 250 до 850 метрів над рівнем моря. Популяції ростуть переважно на застиглих лавових потоках і скелях.

Утримання в культурі[ред. | ред. код]

У культурі росте повільно, утворюючи поодинокі, вузькі, прямостоячі стебла, рідко досягаючи розміру природних екземплярів 50 см заввишки. Може переносити температури нижче 5 °C.

Охоронні заходи[ред. | ред. код]

Mammillaria eriacantha входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи уразливих видів (VU).

Цей вид має обмежений, сильно фрагментований ареал, площею менше 13 000 км². Чисельність рослин в субпопуляціях має триваюче зниження в результаті змін в землекористуванні для сільського господарства і пожеж, також деякі субпопуляції перебувають в густонаселеному районі і, швидше за все, будуть порушені. Первісна рослинність місць зростання замінюється плантаціями цукрової тростини, чайоту, манго і кави.

Рослини цього виду не знайдені в жодній з природоохоронних територій.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Словник назв на Українському сайті про кактуси і кактусистів (рос.). Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  3. [Mammillaria eriacantha на сайті CITES (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 20 липня 2016. Mammillaria eriacantha на сайті CITES (англ.)]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]