Persicaria odorata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Persicaria odorata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Persicaria
Вид:
P. odorata
Біноміальна назва
Persicaria odorata
(Lour.) Soják 1974
Синоніми[1]

Polygonum odoratum Lour. 1790

Гірчак запашний, в'єтнамський коріандр — вид рослин родини гречкові (Polygonaceae).

Назва[ред. | ред. код]

В англійській мові цю траву називають різними назвами за аналогією до популярних на Заході приправ - в'єтнамська чи камбоджійська м'ята, в'єтнамська кінза. В Індонезії та Малайзії поширена назва «daun kesum». В'єтнамською мовою гірчак запашний буде «rau răm», тайською — пхак пхай (тай. ผักไผ่).

Будова[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина. Досягає висоти 15–30 см. Верхівка має темно-зелені листки з каштановими плямами тоді як нижні листи бордові. Листя росте прямо зі стебла.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте у тропічних країнах з спекотним та вологим кліматом.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Використовується як приправа у кухнях Південно-східної Азії. Має пряний терпкуватий смак. Містить альдегіди: додеканол (44%), деканал (28%). Також вирощують як декоративну рослину поза тропіками.

Гірчак запашний у віруваннях[ред. | ред. код]

У В'єтнамі вірять, що гірчак запашний притлумлює сексуальне бажання. Його вирощують при буддистських монастирях, щоб ченцям легше було дотримуватися целібату.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]