Sparviero
| Авіаносець «Спарвіеро» | ||
|---|---|---|
|
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Авіаносець | |
| Держава прапора | 
| |
| Статус | зданий на злам у 1951 році | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 30 418 тонн | |
| Довжина | 202,4 м | |
| Ширина | 25,24 м | |
| Осадка | 9,2 | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 дизельні двигуни «Savoja M.A.N» | |
| Потужність | 28 000 к.с. | |
| Швидкість | 20 вузлів | |
| Автономність плавання | 5 500 миль на 18 вузлах | |
| Екіпаж | 1 420 (107 офіцерів) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 12 x 135-мм гармат «OTO/Ansaldo 135/45» | |
| Зенітне озброєння | 12 x 65-мм гармат «65/64 Mod. 1939» 222 x 20-мм гармати «Breda 20/65 Mod. 1935» | |
| Авіація | до 34 літаків | |
«Спарвіеро» (фр. Sparviero — «Яструб») — італійський авіаносець часів Другої світової війни
Історія створення[ред. | ред. код]
Авіаносець «Спарвіеро» був збудований у 1927 році як лайнер «Аугустус» (італ. Augustus) на верфі «Gio. Ansaldo & C.» у Генуї. Проект перебудови лайнера в авіаносець був розроблений у 1936 році, але залишився нереалізованим. Але після нападу на Таранто 11-12 листопада 1940 року було вирішено екстрено поповнити італійський військово-морський флот авіаносцями.
До перебудови корабля приступили у 1942 році. Спочатку передбачалась капітальна реконструкція, подібна до «Аквіли», але згодом було вирішено зупинитись на довоєнному варіанті. Корабель спочатку перейменували у «Фалько» (італ. Falco, Сокіл), а потім у «Спарвіеро».
Конструкція[ред. | ред. код]
Корпус корабля, який мав досить архаїчну конструкцію, та силову установку залишили без змін. Для збільшення остійності та підсилення протиторпедного захисту корпус обладнали булями, які розділялись поздовжніми перебірками на 4 секції. За деякими даними, одна із секцій була залита бетоном. Оскільки силова установка залишилась без змін, то внаслідок встановлення булів швидкість корабля зменшилась з 22 до 18 вузлів.
Ангар авіаносця був одноярусним. Польотна палуба мала розміри 150×25 м. Літаки подавались на неї за допомогою двох літакопідйомників. Запуск літаків мав здійснюватись, скоріш за все, за допомогою катапульти, але точних даних про це немає.
Історія використання[ред. | ред. код]
Реконструкція корабля розпочалась у серпні 1942 року на верфі в Генуї. Проте після капітуляції Італії корабель 9 вересня 1943 року був захоплений німцями. Оскільки на цей рас був виконаний лише незначний обсяг робіт, 5 жовтня 1944 року корабель був затоплений, щоб блокувати фарватер.
Корабель був піднятий у 1946 році, у 1947 був проданий на злам. Розборка корабля на метал завершилась у 1951 році.
Література[ред. | ред. код]
- Robert Gardiner, ed. (1995). Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. Annapolis: Naval Institute Press. p. 105. ISBN 1557501327. (англ.)
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
- С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Германия, Италия, Япония (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Авіаносці «Аквіла» та «Спарвіеро» [Архівовано 30 квітня 2009 у Wayback Machine.] (італ.)
| ||||||||||||||||||||||||||