Triconodon

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Triconodon
Період існування: беріаський ярус
~145–140 млн р. т.
Щелепа Triconodon mordax, Richard Owen 1861
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Eutriconodonta
Родина: Triconodontidae
Рід: Triconodon
Owen, 1859
Типовий вид
Triconodon mordax
Owen, 1859
Інші види
  • T. averianovi Jäger, Cifelli & Martin, 2020
Синоніми
  • Triacanthodon Owen, 1871
Вікісховище: Triconodon

Triconodon («триконічний зуб») — рід вимерлих ссавців ранньої крейди в Англії та Франції з двома відомими видами: T. mordax і T. averianovi. Вперше описаний у 1859 році Річардом Оуеном[1], це типовий рід ряду Triconodonta, групи ссавців, що характеризується своїми триконодонтними корінними зубами. Кілька ліній триконодонтових ссавців справді утворюють природну монофілетичну групу, відому як Eutriconodonta.

Отже, триконодон має важливе значення для розуміння еволюції ссавців, започаткувавши розуміння сорту «триконодонта» та клади евтриконодонта. Подальші відкриття його скелетної анатомії також пропонують подальше розуміння палеобіології мезозойських ссавців[2].

Відкриття[ред. | ред. код]

Типовим зразком Triconodon є BMNH 47764, єдина нижня щелепа, знайдена в групі Пурбек, Англія, що належить до типового виду (T. mordax)[1]. Відтоді у цьому регіоні було знайдено кілька інших екземплярів, в основному представлених черепами та щелепами, що робить його найпоширенішою скам'янілістю ссавців у цій частині Британії[2]. Ці відкладення датуються найранішою крейдою, берріазом, приблизно 145–140 мільйонів років. Другий вид, T. averianovi, був названий у 2020 році на основі скам’янілостей, знайдених у берріазійській формації Lulworth, Англія[3].

Один екземпляр також був знайдений у кар’єрі Шамплан у Франції, приблизно того ж віку. Неясно, чи належить він до того ж виду, що й британська форма, хоча, враховуючи близьку часову та географічну близькість, це здається ймовірним[4].

Класифікація[ред. | ред. код]

Триконодон відомий з двох видів, представлених лише T. averianovi та T. mordax. Окрім того, що це типовий рід і вид для Eutriconodonta, як показано вище, це також типовий рід і вид для Triconodontidae, встановлений у 1887 році Чарльзом Маршем[5]. У цій групі його зазвичай відновлюють у базальному положенні, іноді як сестринські таксони Trioracodon[6][7] або ближче до групи, що містить решту клади, що робить Trioracodon у самому базальному положенні[8].

Біологія[ред. | ред. код]

Як і більшість евтриконодонтів, триконодон, ймовірно, був хижим, його триконічні зуби були добре пристосовані для зрізання, також були довгі ікла та потужну щелепну мускулатуру[2]. Він був приблизно такий же великий, як сучасна кішка, що свідчить про те, що він полював на здобич хребетних, таких як інші ссавці або маленькі динозаври[9]. Дослідження, що детально описує харчування ссавців мезозою, відносить його до таксонів м'ясоїдних[10].

Одне з перших досліджень ендокостів викопного мозку було проведено для Triconodon[11]. Нюхова частка велика, з краплеподібним контуром, що свідчить про добре розвинений нюх. Півкуля головного мозку довга, овальна і плоска, не має роздутого вигляду, характерного для однопрохідних, багатогорбкових і теріан. Великий мозок не розширений спереду, щоб перекривати задню частину нюхової частки, і не має напівкулястої форми. Середній мозок, очевидно, був відкритий дорсальній стороні мозку, як і у багатьох інших нетерианських ссавців[2]. Що це говорить на інтелект тварини, наразі неясно, хоча загальні пропорції мозку дещо менші, ніж у більш похідних ссавців, таких як багатобугоркові та теріани[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б R. Owen. 1859. Palaeontology. Encyclopedia Britannica, 8th ed. 17:91–176 [P. Wagner/P. Wagner]
  2. а б в г Zofia Kielan-Jaworowska, Richard L. Cifelli, Zhe-Xi Luo (2004). Chapter 7: Eutriconodontans. Mammals from the Age of Dinosaurs: origins, evolution, and structure. New York: Columbia University Press. с. 216–248. ISBN 0-231-11918-6.
  3. Kai R. K. Jäger; Richard L. Cifelli; Thomas Martin (2020). Tooth eruption in the Early Cretaceous British mammal Triconodon and description of a new species. Papers in Palaeontology. 7 (2): 1065—1080. doi:10.1002/spp2.1329.
  4. J. Pouech, J.-M. Mazin, and J.-P. Billon-Bruyat. 2006. Microvertebrate biodiversity from Cherves-de-Cognac (Lower Cretaceous, Berriasian: Charente, France). 9th International Symposium on Mesozoic Terrestrial Ecosystems and Biota, Abstracts and Proceedings Volume 96-100 [M. Carrano/M. Carrano]
  5. O. C. Marsh. 1887. American Jurassic mammals. The American Journal of Science, series 3 33(196):327–348
  6. Marisol Montellano; James A. Hopson; James M. Clark (2008). "Late Early Jurassic Mammaliaforms from Huizachal Canyon, Tamaulipas, México". Journal of Vertebrate Paleontology 28 (4): 1130–1143. DOI:10.1671/0272-4634-28.4.1130.
  7. Chun-Ling Gao, Gregory P. Wilson, Zhe-Xi Luo, A. Murat Maga, Qingjin Meng and Xuri Wang (2010). "A new mammal skull from the Lower Cretaceous of China with implications for the evolution of obtuse-angled molars and ‘amphilestid’ eutriconodonts". Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 277 (1679): 237–246. DOI:10.1098/rspb.2009.1014. Повний текст на PMC: 2842676. PMID 19726475.
  8. Thomas Martin, Jesús Marugán-Lobón, Romain Vullo, Hugo Martín-Abad, Zhe-Xi Luo & Angela D. Buscalioni (2015). A Cretaceous eutriconodont and integument evolution in early mammals. Nature 526, 380–384. DOI:10.1038/nature14905
  9. Triconodon | fossil mammal genus.
  10. David M. Grossnickle, P. David Polly, Mammal disparity decreases during the Cretaceous angiosperm radiation, Published 2 October 2013. DOI:10.1098/rspb.2013.2110
  11. G. G. Simpson. 1928. A Catalogue of the Mesozoic Mammalia in the Geological Department of the British Museum 1-215
  12. Harry Jerison, Evolution of The Brain and Intelligence, 02/12/2012