Universum Film AG

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Universum Film AG
нім. UFA GmbH[1]
UFA
52°23′13″ пн. ш. 13°07′22″ сх. д. / 52.38706000002777330° пн. ш. 13.12281000002777809° сх. д. / 52.38706000002777330; 13.12281000002777809Координати: 52°23′13″ пн. ш. 13°07′22″ сх. д. / 52.38706000002777330° пн. ш. 13.12281000002777809° сх. д. / 52.38706000002777330; 13.12281000002777809
Тип кінокомпанія[d]
Організаційно-правова форма господарювання GmbH[2][1]
Галузь кіноіндустрія і креативні індустрії[3]
Спеціалізація кінематограф
Засновано 18 грудня 1917
Штаб-квартира Бабельсберг
Адреса Dianastraße 21, 14482 Potsdam[2][1]
Територія діяльності Німеччина
Ключові особи Вольф Бауер, Мартін Лічер
Продукція кінофільми, телефільми, серіали
Холдингова компанія Bertelsmann і RTL Groupd
Дочірні компанії Tobis Filmd[3] і UFA Labd
Член Alliance of German Producers – Film & TVd[2]
www.ufa.de
Мапа
CMNS: Universum Film AG у Вікісховищі

УФА (UFA, «Universum Film AG», Deutsche Film-Aktiengesellschaft) — німецька медіакомпанія, що спеціалізується на випуску кіно- та телевізійної продукції.

Передісторія студії[ред. | ред. код]

Перший логотип та логотип студії замінений у 2013 р.

Історія кіностудії бере початок з 1910 року. Нова студія була названа «Кіностудія Бабельсберг» (див. Бабельсберг) і стала однією з найбільших студій у Європі. Першим фільмом кіностудії стала картина «Танок мертвих».

У 1917 році на базі студії було організовано акціонерне товариство «UFA: Універсум Фільм Акцієнгезельшафт». У листопаді 1918 року рейхсвер у союзі з видатними фінансистами, промисловцями і власниками корабельних верфей видав постанову, згідно з якою при фінансовій підтримці декількох приватних банків, в тому числі Дойче банк, об'єдналися в кіноконцерн УФА, офіційна місія якого полягала в тому, щоб прославляти Німеччину згідно з урядовими директивами[4].

Незабаром після свого заснування УФА стала відігравати таку ж значну роль у Німеччині, як фірма «Пате» у Франції. Власники компанії робили ставку на найкращих діячів кіно, щоб завоювати, після настання миру, гегемонію на європейському кіноринку. УФА побудувала в Берліні найсучасніші в Європі кіностудії. Керівники нової фірми затвердили план випуску великих і дуже дорогих кінотворів в італійському дусі; одночасно вони відкрили по усій Німеччині великі розкішні зали для глядачів[5].

1920-і роки[ред. | ред. код]

Після поразки Німеччини в Першій світовій війні кіностудія деякий час не функціонувала. У середині 1920-х років американські кінопромисловці спробували отримати контроль над студією «УФА». Цю спробу було відвернено в 1927 році медіамагнатом Альфредом Гугенбергом, який отримав контрольний пакет акцій студії, хоча і після цього вона залишалася в економічній залежності від «Парамаунт» і «Метро-Голдвін-Майєр» (MGM). УФА отримала від американців позику в розмірі 17 мільйонів марок, однією з умов для якої був прокат у 20 кінотеатрах, що належали студії, американських фільмів. Наслідком цього стало те, що власна німецька програма фактично скоротилася наполовину[6].

У 1926 році в Бабельсберзі будується новий знімальний павільйон. У 1929 році Альфред Гугенберг погасив усі борги, що мала студія, після чого вона могла розвиватися. У найкоротші терміни були створені павільйони для звукових зйомок, було засновано декілька дочірніх підприємств; фільми, зняті студією, пішли в національний прокат[6].

1930–1940 роки[ред. | ред. код]

Гітлер і Геббельс під час зйомок на UFA у 1935 р.

Зі 137 фільмів, знятих студією УФА у 1931 році, 46 були орієнтованими на закордон, що принесло студії 30 мільйонів рейхсмарок прибутку. Створені з самого початку багатомовними, фільми студії охочіше придбавалися європейськими країнами, ніж американські кінострічки. Уся продукція УФА умовно поділялася на дві категорії: комерційні стрічки і так звані фільми престижу. Всесвітній успіх таких кінострічок, як «Блакитний ангел» і «Конгрес танцює» (обидва зняті у 1931), давали змогу створювати «престижні кінострічки», які не приносили великого прибутку[6].

У гітлерівській Німеччині УФА добилася абсолютної монополії в усіх галузях кінопромисловості і знаходилася під контролем міністра пропаганди Йозефа Геббельса, ставши одним зі центрів кіноіндустрії Третього рейху. Під контролем нової влади на студії знімаються переважно розважальні стрічки, а також пропагандистські фільми про «нову Німеччину».

Післявоєнний період[ред. | ред. код]

З 1946 до 1992 року на території студії знаходилася ДЕФА.

Найвідоміші фільми від 1920 до 1940 років[ред. | ред. код]

Період з 1920-х до 1940-х років став для УФА «золотим віком» у кіно. У цей період компанія зробила значний внесок в історію німецького кінематографу. Серед найвідоміших стрічок студії тих років:

Література[ред. | ред. код]

  • Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)
  • Зигфрид Кракауэр. Рождение УФА // От Калигари до Гитлера = From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film. — М. : Искусство, 1977. — С. 42-46. — 10 000 прим.
  • Васильченко А.В. Прожектор Доктор Геббельса. Кинематограф Третьего рейха. — М. : Вече, 2010. — 320 с. — (Элегантная диктатура) — ISBN 978-5-9533-4216-2.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д http://www.ufa.de/
  2. а б в г д Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
  3. а б Архів преси XX століття — 1908.
  4. Кракауер, 1977.
  5. Садуль та 1958-1982, 3.
  6. а б в А. Васильченко, 2010, с. 83.

Посилання[ред. | ред. код]