Yamaha DX7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Yamaha DX7

Yamaha DX7синтезатор, який вироблявся корпорацією Yamaha з 1983 по 1989 рік. Це був перший успішний цифровий синтезатор і один з найбільш продаваних синтезаторів в історії, продано понад 200 000 одиниць.

На початку 1980-х років на ринку синтезаторів домінували аналогові синтезатори. Синтез FM, засіб генерування звуків за допомогою частотної модуляції, був розроблений Джоном Чоунінгом у Стенфордському університеті, Каліфорнія. Синтез FM створював яскравіші, «скляніші» звуки та міг краще імітувати акустичні звуки, такі як духові. Yamaha ліцензувала технологію для створення DX7, поєднавши її з дуже великими інтеграційними мікросхемами для зниження витрат на виробництво.

З його складними меню та відсутністю звичайних елементів керування мало хто навчився глибоко програмувати DX7. Однак його попередньо встановлені звуки стали основними елементами світової поп-музики 1980-х років, використовуваними такими виконавцями, як A-ha, Кенні Логгінс, Kool & the Gang, Вітні Г'юстон, Chicago, Філ Коллінз, Luther Vandross і Billy Ocean. Особливо широко використовувався його звук електропіано, особливо в силових баладах. Англійський продюсер Брайан Іно вправно програмував власні звуки, і це було інструментом для його роботи в ембієнтній музиці.

На зміну DX7 прийшли FM-синтезатори, включаючи DX1, DX21, DX27 і DX100.

Особливості

[ред. | ред. код]
Кнопки налаштувань містять елементи керування такими ефектами, як портаменто.

Порівняно з «теплими» та «нечіткими» звуками аналогових синтезаторів, цифровий DX7 звучить «різко», «склясто» та «холодно»[1] з багатшим та яскравішим звуком[2]. Його попередньо встановлені звуки являють собою «ударні» та «щипкові» звуки зі складними перехідними процесами[2]. Його клавіатура охоплює п’ять октав[3] з поліфонією з шістнадцяти нот, тобто шістнадцять нот можуть звучати одночасно. Він має 32 алгоритми генерації звуку, кожен з яких має різне розташування шести синусоїдальних операторів[2]. Вираз клавіатури забезпечує чутливість до швидкості та післядотику. [3] DX7 був першим синтезатором із рідкокристалічним дисплеєм і першим, який дозволив користувачам називати патчі[3].

Вартість

[ред. | ред. код]

На початок випуску, травень 1983 року DX7 коштував $1,995 US, £1,495 GBP, ¥248,000 JPY.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The 14 most important synths in electronic music history – and the musicians who use them. FACT Magazine: Music News, New Music. (амер.). 15 вересня 2016. Процитовано 19 жовтня 2018.
  2. а б в Brøvig-Hanssen, Ragnhild; Danielsen, Anne (19 лютого 2016). Digital Signatures: The Impact of Digitization on Popular Music Sound (англ.). MIT Press. ISBN 9780262034142.
  3. а б в Vail, Mark (2014). The Synthesizer. Oxford University Press. с. 59. ISBN 978-0195394894.