Амелі

«Амелі»
Le Fabuleux destin d'Amélie Poulain
Жанр	Комедія Мелодрама Драма
Режисер	Жан-П'єр Жене
Продюсери	Гельмут Брюер Жан-Марк Дешам Арне Міркамп ван Ембден Клоді Оссар
Сценарист	Гійом Лоран Жан-П'єр Жене
Оповідач	Андре Дюссольє
У головних ролях	Одрі Тоту Матьє Кассовіц Руфус Лорелла Кравотта Серж Мерлін Жамель Деббуз Клотільда Моллет Клер Мор'е Ізабелль Нанті Домінік Пінон
Оператор	Бруно Дельбоннель
Композитор	Ян Тірсен
Художник	Aline Bonettod
Кінокомпанія	UGC, Miramax
Дистриб'ютор	MOKÉPd і Disney+
Тривалість	122 хв.
Мова	французька
Країна	Німеччина  Франція
Рік	2001
Кошторис	$13 000 000
Касові збори	$173.9 million
IMDb	ID 0211915
www.die-fabelhafte-welt-der-amelie.de
Амелі у Вікісховищі

«Амелі́» (фр. Le Fabuleux Destin d’Amélie Poulain, «Казкова доля Амелі Пулен») — романтична кінокомедія 2001 року французького кінорежисера Жана-П'єра Жене з Одрі Тоту у головній ролі. Фільм вирізнявся новітнім для свого часу творчим використанням комп'ютерної графіки та цифрової обробки зображення і змальовував дещо ідеалізовану картину паризького життя на Монмартрі. Стрічка завоювала премії «Сезар», «BAFTA», її номінували на «Оскар».

На 1 березня 2024 року фільм займав 109-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

Дитячі роки Амелі проходять у вигаданому світі і самотності. Її відлюдкуватий батько діагностував у неї ваду серця (він приділяв їй замало часу, тому під час проведення щомісячних медичних обстежень Амелі дуже хвилювалася), і дівчині довелося навчатись вдома, втративши можливість знайти друзів. Мати Амелі трагічно загинула, коли на неї з верхівки собору Нотр-Дама звалилася туристка-самогубця з Канади. Батько у садку сім'ї Пулен спорудив мініатюрний мавзолей для праху загиблої, де панував іграшковий, казковий світ.

Подорослішавши, Амелі покидає батьківський дім, працює у кафе «Два вітряки» на Монмартрі, а її секс з чоловіками «виявляється непереконливим».

Амелі досить винахідлива і вміє знаходити задоволення в маленьких повсякденних радощах: опускати руку в мішок з квасолею, надламувати чайною ложечкою скоринку крем-брюле, пускати «млинці» каналом Сен-Мартен.

Але ввечері 30 серпня її розмірене життя змінюється: випадково Амелі знаходить у своїй кімнаті схованку з олов'яним солдатиком, скляними кульками та іншими дитячими скарбами, які належали невідомому хлопчику, що був колись у її квартирі, а тепер п'ятдесятирічний. Амелі вирішує передати знахідку власникові, і якщо вдалий задум збудить у ній які-небудь почуття, то вона займеться турботою про щастя інших людей; якщо ж ні — тим гірше… У нашому світі така мета життя здасться дивною… Але не у світі Амелі.

Амелі знаходить власника схованки, заворожено чекає його реакції. Сидячи за стійкою бару в кафе, вона чує його слова, що він щасливий отримати таку звісточку з дитинства. Вирішено! Відтепер Амелі буде втручатися в життя інших людей. Вона допомагає працівниці і відвідувачу «Двох Млинів» знайти взаємне кохання, повертає душевний спокій сусідці, підробивши лист від її покійного чоловіка. Також влаштовує таємну навколосвітню «подорож» для батька, який мріяв подорожувати, але не робив цього: Амелі просить знайому стюардесу фотографувати гнома в різних містах на тлі визначних пам'яток і відсилає фотографії батькові.

Зав'язка починається, коли, спізнившись на потяг, Амелі залишається ночувати у метро, а вранці помічає хлопця, що вигрібає сміття під однією з фотокабінок. Побачивши її, чоловік полохається, а потім біжить за кимось. Дорогою він губить альбом, який Амелі підбирає. В альбомі вклеєні розірвані фотографії однієї й тієї ж людини. У нього ніби мертве обличчя… Без емоцій… Неживий… Цими думками Амелі ділиться зі Скляною Людиною, одним із мешканців її будинку. Разом вони вирішують розгадати таємницю: що за людину зображено на дивних фотографіях?

Як виявилося, Ніно, хлопця, що загубив альбом з фотографіями, хвилює те ж питання. Амелі вдається розгадати таємницю, і вона підкидає Ніно підказки-загадки: свою фотографію в масці Зорро, стрілки на асфальті, шаради. У результаті вони приводять його просто до тієї таємничої неживої людини, яку зображено на фотографіях. А він виявляється звичайним майстром, що лагодить фотокабіни, а ці фото — пробні знімки, перевірка.

Ніно та Амелі нарешті зустрічаються, знаючи, хто з них хто. І виявляється, що вони створені одне для одного. Таким чином, допомагаючи іншим, Амелі допомогла і самій собі.

Акторський склад

• Одрі Тоту — Амелі Пулен
• Матьє Кассовіц — Ніно Кенкампуа
• Руфус — Рафаель Пулен, батько Амелі
• Лорелла Кравотта — Амандіна Пулен
• Серж Мерлін — Раймонд Дюфаєль
• Жамель Деббуз — Люсьєн
• Клотільда Моллет — Джіна
• Клер Мор'е — Сюзанна
• Ізабель Нанті — Жоржетта
• Домінік Пінон — Йозеф
• Артюс де Пенгер — Іполіто
• Іоланда Моро — Мадлен Валяс
• Урбен Кансельє — Коліньйон
• Моріс Бенішу — Домінік Бретодо
• Мішель Робен — батько Коліньйона
• Андре Даман — мама Коліньйона
• Клод Перрон — Єва
• Армель — Філомена
• Тіккі Ольгадо — людина на фотографії
• Кевін Фернандес — син Домініка Бретодо
• Флора Гуіт — Амелі Пулен у дитинстві
• Аморі Бабо — Ніно Куінкампуа у дитинстві
• Андре Дюссольє — оповідач
• Юджин Бертьє — Юджин Колер
• Меріон Прессбургер — Маленькі руки в титрах
• Чарльз-Роджер Бо — Людина біля пісуара
• Люк Палюн — Бакалійник Амандин
• Фабьян Чода — Жінка в комі
• Жак Віала — Клієнт, який принижує свого друга
• Фабіан Бехар — ображений клієнт
• Джонатан Джосс — Принижений клієнтами син
• Жан-Пьєрр Бекер — волоцюга
• Жан Дарьє — сліпий
• Тьєррі Жибо — Клієнт з салатом
• Франсуа Берковічі — Його товариш
• Франк Моньєр — Домінік Бретодо у дитинстві
• Гійом Віри — Le S.D.F.
• Валері Заррук — дружина Домініка Бретодо
• Марі-Лаура Дескуро — Консьєржка мерця
• Софі Телльє — Тітка Жозетт
• Джеральд Вейнгенд — вчитель
• Франсуа Віюр — працівник бістро
• Поль Даре — його співробітник
• Марк Аміот — Невідомий з фотокабін
• Міріам Лаббе — Клієнт тютюну
• Френкі Пейн — Продавець газет
• Філіпп Пеймбланк — контролер у потязі
• Меді Мелрукс — дівчина-близнюк
• Монетт Мелрукс — дівчина-близнюк
• Робер Жендре — клієнт у кафе
• Валерян де Віленю — жінка, яка сміється
• Ісіс Пєйрейд — Саманта
• Раймонда Едлін — Касир поїзда привида
• Кристіан Бопп — Жінка на арені
• Тьєрі Арфейер — людина-статуя
• Жеррі Лукас — Хлопчик Святого Серця
• Патрік Пару — Le souffleur de rue
• Франсуа Обіно — поштар консьєржки
• Філіпп Ботьє — поштар Пулена
• Режи Яконо — Félix L'Herbier
• Франк-Олівьє Бонне — Відео з палацу, озвучення
• Алейн Флорет — Чоловік консьєржки, озвучення
• Жан-Поль Бріссар — Жак Ґроєн, озвучення
• Фредерік Міттеран — грає самого себе, озвучення
• Мануш — жінка-німфоманка
• Дін Бейкан — у титрах не зазначений
• Джоан Беннетт — Еллі Бенкс, у титрах не зазначена, хроніка
• Клеман Шеблі — у титрах не зазначений
• Руді Галіндо — грає самого себе, хроніка, у титрах не зазначений
• Валері Лабро — у титрах не зазначений

• Жан-Мішель Ларке — грає самого себе, озвучення, хроніка, у титрах не зазначений
• Федеріко Мартін Баамонтес — грає самого себе, хроніка, у титрах не зазначений
• Тьєррі Роланд — грає самого себе, озвучення, хроніка, у титрах не зазначена
• Сестра Розетта Терп — грає самого себе, хроніка, у титрах не зазначений
• Жак Тебо — Голос за кадром, озвучення, у титрах не зазначений
• Спенсер Трейсі — Стенлі Т. Бенкс, у титрах не зазначений, хроніка

Нагороди і номінації

Нагороди (51 нагорода)

• Переможець премії гільдії художників-постановників за найкращий сучасний фільм (Аліне Бонетто, художник і Фолькер Шефер, артдиректор).
• Переможець премії британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий оригінальний сценарій (Гійом Лоран і Жан-П'єр Жене, 2002 рік).
• Переможець премії британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу роботу художника-постановника (Аліне Бонетто, 2002 рік).
• Переможець премії гільдії художників-постановників за найкращий сучасний фільм (Аліне Бонетто, художник і Фолькер Шефер, артдиректор, 2002 рік).
• Переможець премії Bogey Awards (2001 рік).
• Переможець премії Аманда у номінації «Найкращий іноземний фільм», 2002 рік.
• Переможець Премії «Люм'єра» у номінації «Найкращий фільм», 2002 рік.

Номінації (51 номінація)

• Номінований на Оскар за найкращий сценарій (Гійом Лоран і Жан-П'єр Жене, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкращу операторську роботу (Бруно Дельбоннель, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкращу роботу художника-постановника (Аліне Бонетто і Марі-Лаур Валла, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкращий звук (Венсан Арнарді, Гуіллаум Леріч і Жан Уманський, 2002 рік).
• Номінований на Оскар за найкращий фільм іноземною мовою (Франція, 2002 рік).
• Номінований на премію американських кіномонтажерів за найкращий монтаж у комедії (музичному фільмі) (Ерве Шнайд, 2002 рік).
• Номінований на премію американських кіносценаристів (Гійом Лоран і Жан-П'єр Жене, 2002 рік).
• Номінований на премію американських кінематографістів за видатні досягнення у кінематографі у театральних релізах (Бруно Дельбоннель, 2002 рік).
• Номінований на премію асоціації аргентинських кінокритиків за найкращий іноземний фільм (Жан-П'єр Жене, Франція, 2003 рік).
• Номінований на премію австралійського інституту кінематографії за найкращий іноземний фільм (Клоді Оссар, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу музику до фільму (Ян Тірсен, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу операторську роботу (Бруно Дельбоннель, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий монтаж (Бруно Дельбоннель, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий фільм (Клоді Оссар, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращий іноземний фільм (Клоді Оссар і Жан-П'єр Жене, 2002 рік).
• Номінований на премію британської академії телебачення і кіномистецтва за найкращу жіночу головну роль (Одрі Тоту, 2002 рік).
• Номінований на премію Девіда Ліна британської академії телебачення і кіномистецтва (Жан-П'єр Жене, 2002 рік).

Саундтрек

Саундтрек до фільму випустили 2001 року на лейблі Virgin Records. Французький композитор-мультиінструменталіст Ян Тірсен написав 22 з 24 композицій альбому. Amélie очолив французький чарт, а також посів друге місце в чарті Billboard Top World Music Albums.

Посилання

• Амелі на сайті IMDb (англ.)
• Амелі на сайті Kino-teatr.ua
• Le Fabuleux Destin d'Amélie Poulain на сайті AlloCiné (фр.)
• Амелі [Архівовано 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.] на сайті КіноБлог