Ōдзюцу
Ōдзюцу (яп. 大筒, буквально «великий циліндр») — тип артилерії, який використовувався в Японії під час періоду Сенґоку і раннього періоду Едо.
Ōдзюцу використовувався переважно в морських і облогових битвах під час Сенґоку через його ефективність у знищенні великих ворожих структур.
Хоча тлумачення ōдзюцу різняться в літературі, зазвичай вона вважається зброєю з кованого заліза, щоб відрізнити від ішібія (лита бронзова ручна гармата). Її снаряди становили близько 75 грамів. Деякі мали систему запалювання та приклад із ґнотовим замком. [1]
Вона була значно потужнішою, ніж її бронзовий аналог, і оскільки вона була кованим, ризик вибуху ствола був меншим, ніж у литої гармати. Її можна було відносно легко виготовити завдяки недорогим матеріалам, але було виготовити із дуже великим діаметром через обмежені методи кування того часу не можна.
В святилищі Ясукуні в Токіо знаходиться відомий великий ōдзюцу, який має назву "Гармата Шібацуджі". [2]
- Радіус дії 187-грамової ōдзюцу, виготовленої зброярами Кунітомо, міг досягати 1,6 кілометра. [3]
- Флот Ізу суйґун періоду Сенґоку широко використовував ōдзюцу в морських боях.
- ↑ Cannons of the Sengoku Jidai period. eniguma49.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ 家康の大砲 [Ieyasu's cannon] (PDF). Kinugawa Chain Industry Co. 1 серпня 2008.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Arai, Hiroshi. 大砲の歴史と鋳鉄 [Cannon history and cast iron] (PDF). Advisor of Nippon Metal Industry Co., Ltd.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)