Євген Кочиш
| Євген Кочиш | |
|---|---|
| Народився | 5 серпня 1910 Джюрджево |
| Помер | 23 січня 1984 (73 роки) Сремські Карловці |
| Діяльність | поет  |
| Роки активності | 1928-1984 |
Кочиш Євген Михайлович (5 серпня 1910, Джюрджево, Воєводина — 23 січня 1984, Сремські Карловці, Воєводина) — український письменник у Сербії, поет, драматург.
Закінчив заочно гімназію в місті Бечеї, був культурно-освітнім і фінансовим працівником.
Писав (з 1928) вірші, п'єси, оповідання, романи, в яких він відтворив боротьбу робітничих мас, переважно русинів, за свої соціальні права, показав їхню активну участь у народно-визвольній війні Югославії 1941—1945.
У романах «Висушені сльози» (1968) і «Петро Андрейков» (1978) зобразив широку панораму життя русинів Воєводини, їх нескоренність під час німецької окупації. Романи «Чайка» (1974) і «Бріга» (1978) — про формування світогляду молодого революціонера.
Автор науково-фантастичного роману «На Чумацькому Шляху» (1973), спогадів.
- Тамаш Ј. Русинска књижевност. Нови Сад, 1984.
- Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 23-41.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |