Єврейські кладовища Луцька
| Єврейські кладовища | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| 50°74'69.11"N 25°32'09.39"E | |
| Країна |
 Україна |
  Єврейські кладовища | |
Євре́йські кладови́ща Луцька — кладовища міста Луцьк для поховання представників та представниць юдейської спільноти.
Традиції ховати представників різних етноконфесійних груп на окремих кладовищах були міцно вкорінені у європейську культуру упродовж століть. Єврейське кладовище — специфічна сторінка поховальних практик в історії українських міст, зокрема, і Луцька, однак більшість з них до сьогодні не збереглися. Усі міські кладовища звично розміщувалося за межею поселення, та з часом місто розросталося та поглинало їх[1].
Історія[ред. | ред. код]
Найдавніше з зафіксованих у історичних джерелах єврейське кладовище знаходилося неподалік від сучасного центра міста на вул. Шевченка поблизу школи № 1 площею у 1,7 га. Тут поховання проводилися уже у XVIII ст., однак у 1860 — 1870-х роках воно було закрите, а територія згодом забудована. Перепоховань не було здійснено, а могильні плити вивезені.
Дещо більший некрополь площею у 2,5 га розташовувався поблизу сучасного проспекту Волі. Сьогодні тут сквер з неофіційною назвою «Тещин язик». Кладовище тут з'явилося у середині ХІХ ст., однак уже з 1880-х років перед місцевими органами міської влади постало питання про закриття кладовище через недостатність місць під нові поховання, хоча воно діяло ще до Другої світової війни[2].
Поряд з цим єврейським кладовищем знаходилося також кладовище караїмів
Облаштування існуючих та купівля ділянок під нові кладовища покладалася повністю на місцеву єврейську спільноту.
Сьогодення[ред. | ред. код]
У 2016 р. за ініціативи Волинської релігійної громади прогресивного юдаїзму та організації «Оалей Цадікім — Гадер Авот» на місці колишніх єврейських кладовищ були встановлені пам'ятні знаки. Доля надмогильних плит з обох кладовищ остаточно не встановлена. Якась їх частина була звезена до пам'ятного знаку євреям, розстріляним у 1942 р. нацистами на околиці Луцька (сьогодні це мікрорайон Вересневий). Також є версія, що надмогильними плитами був забрукований спортивний стадіон, який належить Волинському національному університету імені Лесі Українки[3][4].
Джерела[ред. | ред. код]
- Екскурсія луцькими могилами
- Луцьк: місто на могилах
- Матеріали (накази Волинського губернатора, протоколи і постанови міськуправи, плани) і листування про відкриття про відкриття в м. Луцьку нового єврейського кладовища. ДАВО. Ф. 3 Луцька міська управа. Опис 1. Спр. 158. 21 арк.
- Міщенко О. Тафальний ландшафт в структурі міста (на прикладі міста Луцька). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ. Географія. 2 (75). 2019 р. с. 49-54.
- На зниклих цвинтарях Луцька встановили меморіальні знаки
- У Луцьку на місці єврейських кладовищ – городи та будинки
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екскурсія луцькими могилами. ВолиньPost (англ.). Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ На зниклих цвинтарях у Луцьку встановили єврейські меморіальні знаки. Волинські новини. 28 жовтня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Луцьк: місто на могилах. ВолиньPost (англ.). Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Означили старі єврейські некрополі. www.golos.com.ua (укр.). 18 листопада 2016. Процитовано 28 жовтня 2023.