Євтушенко Никифор Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никифор Тимофійович Євтушенко
Народження7 лютого 1917(1917-02-07)
Стара Осота
Смерть5 вересня 2002(2002-09-05) (85 років)
Москва
ПохованняРогозьке кладовищеd
Країна УНР
СРСР СРСР
Росія Росія
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ розвідувальна авіація
Роки служби1937–1946
Звання Майор авіації
Командування99-й гв. орап
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Ники́фор Тимофі́йович Євтуше́нко (нар. 7 лютого 1917(19170207) — пом. 5 вересня 2002) — радянський льотчик, штурман ескадрильї 99-го гвардійського окремого розвідувального авіаційного полку (15-а повітряна армія), гвардії капітан. Герой Радянського Союзу (1944).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 лютого 1917 року в селі Стара Осота Олександрівської волості Чигиринського повіту Київської губернії (нині — Олександрівський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. З 1929 року жив у Каневі, де закінчив 8 класів. У 1937 році закінчив Канівський сільськогосподарський технікум.

До лав РСЧА призваний у серпні 1937 року. Закінчив Мелітопольське військове авіаційне училище штурманів. Проходив службу на штурманських посадах у стройових частинах ВПС Забайкальського ВО.

Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Протягом липня — вересня 1941 року — штурман екіпажу 32-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку 284-ї бомбардувальної авіаційної дивізії ВПС Західного фронту. На бомбардувальнику СБ у складі екіпажу під командуванням старшого лейтенанта П. І. Гаврилова і стрільця-радиста старшого лейтенанта Д. Є. Нікуліна здійснив 4 бойових вильоти, був збитий вогнем зенітної артилерії ворога, вистрибнув з парашутом. Після значних втрат у особовому складі й техніці, полк був виведений на переформування. Пройшов перепідготовку на пікіруючий бомбардувальник Пе-2.

З липня 1942 року — знову на фронті. До серпня 1944 року — штурман ескадрильї 32-го (з червня 1943 — 99-го гвардійського) окремого розвідувального авіаційного полку. Воював на Брянському і 2-у Прибалтійському фронтах. З серпня 1944 по березень 1945 року — штурман 367-го бомбардувального авіаційного полку тієї ж армії.

Всього за роки війни здійснив 247 вдалих бойових вильотів на бомбардування і повітряну розвідку.

У березні 1945 року направлений на навчання до Військово-повітряної академії. З жовтня 1945 року — старший помічник начальника розвідувального відділу штабу 15-ї повітряної армії Прибалтійського ВО. В травні 1946 року майор Євтушенко Н. Т. вийшов у запас.

Мешкав у Ризі (Латвія). З листопада 1946 року обіймав відповідальні посади в органах МВС Латвійської РСР. У 1955 році закінчив Московський заочний юридичний інститут. У березні 1956 року підполковник міліції Н. Т. Євтушенко був заарештований, позбавлений військового звання, державних нагород і звільнений за дискредитацію звання високопосадовця МВС.

З 1958 року працював майстром Центрального ремонтно-механічного заводу «Мосенерго», згодом — майстром, технологом, а з 1965 року — заступником начальника і начальником малярного цеху деревообробного комбінату № 3 московського тресту Головпромбудматеріалів. Закінчив Всесоюзний заочний лісотехнічний технікум.

Мешкав у Москві, де й помер 5 вересня 2002 року. Похований на Рогозькому цвинтарі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії капітанові Євтушенку Никифору Тимофійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4098).

Був нагороджений двома орденами Леніна (02.09.1943, 19.08.1944), орденами Червоного Прапора (03.08.1944), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (16.02.1943, 11.03.1985), Червоної Зірки (25.12.1942) і медалями.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 листопада 1957 року позбавлений звання Героя Радянського Союзу і всіх нагород. 23 січня 1969 року Указом Президії Верховної Ради СРСР відновлений в правах на нагороди.

Література

[ред. | ред. код]
  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 98-101.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Євтушенко Никифор Тимофійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).