Перейти до вмісту

Єгипетська алгебра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Єгипетська алгебра ― це розділ історії математики, який стосується алгебри, як вона була розроблена та використовувалася в стародавньому Єгипті. Математика в Стародавньому Єгипті охоплює період часу від бл. 3000 р. до н. е. до бл. 300 р. до н. е.

До наших днів дійшли обмежені приклади давньоєгипетських алгебраїчних задач. Вони зустрічаються, зокрема, в московському математичному папірусі (ММП) і в математичному папірусі Райнда (МПР)[1].

Дроби

[ред. | ред. код]
Докладніше: Єгипетський дріб

З математичних текстів, що збереглися, відомо, що писарі використовували (найменші) спільні кратні, щоб перетворити задачі з дробами на задачі з використанням цілих чисел. Множники часто записувалися червоним чорнилом; тепер їх називають червоними допоміжними числами[en][1].

Задачі Аха, лінійні рівняння та хибне положення

[ред. | ред. код]
Аха
ієрогліфами
P6a
M35

Ера: Нове царство
(1550–1069 р. до н.е.)

Задачі «Аха» передбачають знаходження невідомих величин (які називаються «Аха»), якщо відомо сумарне значення та частина (або частини) цих величин. Математичний папірус Райнда також містить чотири задачі такого типу. Задачі 1, 19 і 25 московського папірусу є задачами Аха. У задачі 19 потрібно обчислити величину, з умовою, що якщо додати до неї половину і число 4, то в результаті отримаємо 10[1]. У сучасній математичній системі запису це представлено лінійним рівнянням:

Вирішення задач «Аха» передбачає використання методу, який називається методом хибного положення. Цей метод також називають методом хибного припущення. Писар підставляв початкове припущення відповіді в задачу. Отриманий результат буде пропорційним фактичній відповіді, і писар мав можливість знайти відповідь, використовуючи це співвідношення[1].

Задачі пефсу

[ред. | ред. код]

10 із 25 практичних задач, що містяться в московському математичному папірусі, є задачами пефсу. Пефсу вимірює міцність пива, виготовленого з гекату[en] зерна.

Більше число пефсу означає слабший хліб або пиво. Число пефсу згадується в багатьох списках пропозицій. Наприклад, задача 8 перекладається так:

(1) Приклад розрахунку 100 буханок хліба з числом пефсу 20
(2) Якщо хтось скаже вам: У вас є 100 буханок хліба з числом пефсу 20
(3) які призначені для обміну на пиво з числом пефсу 4
(4) такого, як 1/2 1/4 солодового фінікового пива
(5) Спочатку обчисліть кількість зерна, необхідного для 100 буханок хліба з числом пефсу 20
(6) Результат: 5 гекат. Тоді порахуйте, що вам потрібно для банки пива, такого, як 1/2 1/4 солодового фінікового пива
(7) Результат становить 1/2 міри геката, необхідної для банки пива, виготовленого із зерна Верхнього Єгипту.
(8) Обчисліть 1/2 від 5 гекат, результат буде 212
(9) Візьміть ці 212 чотири рази
(10) Результат буде 10. Тоді ви кажете йому:
(11) Ось! Кількість пива визнано правильно[1].

Геометричні прогресії

[ред. | ред. код]

Використання дробів Ока Гора демонструє деякі (рудиментарні) знання геометричної прогресії[1]. Одну одиницю записували як 1/2 + 1/4 + 1/8 + 1/16 + 1/32 + 1/64 + 1/64. Але останній доданок 1/64 записувався як 5 «ро», тобто 1 = 1/2 + 1/4 + 1/8 + 1/16 + 1/32 + 1/64 + (5 ро). Ці дроби далі використовувалися для запису дробей у вигляді термінів плюс залишок, вказаний у вигляді «ро», як показано, наприклад, на дерев'яних табличках Ахміма[en][2].

Арифметичні прогресії

[ред. | ред. код]

Той факт, що арифметичні прогресії були відомі в Стародавньому Єгипті, також походить з математичних джерел[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Clagett, Marshall (1999). Ancient Egyptian Science: A Source Book Volume 3: Ancient Egyptian Mathematics. Memoirs of the American Philosophical Society (англ.). Т. 232. Philadelphia: American Philosophical Society. ISBN 0-87169-232-5.
  2. Vymazalova, H. (2002). The Wooden Tablets from Cairo: The Use of the Grain Unit HK3T in Ancient Egypt. Archiv Orientální. Charles U., Prague: 27—42. ISSN 0044-8699.