Єгоров Олександр Ігорович (військовик)
| Єгоров Олександр Ігорович Олександр Єгоров | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
.jpg) | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 17 липня 1994 Біла Церква | |
| Смерть | 8 травня 2023 (28 років) Бахмутський район (артобстріл) | |
| Поховання | Сухоярське кладовище, Біла Церква | |
| Псевдо | «Муха» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | (2014—2023) | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олекса́ндр І́горович Єго́ров — український військовик, старший сержант 3 ОШБр. Загинув в битві за Бахмут.
Народився 17 липня 1994 в місті Біла Церква.
Закінчив школу № 11. Потім навчався в Білоцерківському технічному коледжі.
Захоплювався рок-музикою, стрільбою з лука, цікавився комп'ютерною технікою.
Був учасником Революції Гідності. З 2014 року брав участь в АТО у лавах полку «Азов».
Воював на Донеччині, звільняв Маріуполь. У 2016-му пройшов навчання у Військовій школі імені полковника Євгена Коновальця, отримав звання сержанта.
З 2020 року був інструктором з підготовки бійців у Національному корпусі.
З початком повномасштабної війни Олександр поїхав до Києва, де був призначений командиром відділення взводу спостереження розвідувальної роти 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ, тоді ще — «Азов» ССО, в/ч А4638. Брав участь в обороні столиці та області, за що був нагороджений медаллю «За оборону Києва».
Загинув 8 травня 2023 рятуючи пораненого побратима, якому надавали медичну допомогу, звільнив місце в укритті. А сам отримав смертельне поранення внаслідок ворожого обстрілу[1][2].є
Похорон відбувся 15 травня 2023, похований на Алеї Героїв, Сухоярський цвинтар. Залишилися наречена та мама, яка померла через 5 місяців після загибелі сина. Батько воїна помер у 2019 році[1].
- 19 липня 2023 нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[3]
- медаль «За оборону Києва»