Єжи Сколімовський
| Єжи Сколімовський | ||
|---|---|---|
| пол. Jerzy Skolimowski | ||
 Є. Сколімовський, 2010 | ||
| Дата народження | 5 травня 1938 (86 років) | |
| Місце народження | Лодзь, Польща | |
| Громадянство |  Польща | |
| Професія | кінорежисер, актор, сценарист | |
| Alma mater | Лодзька кіношкола | |
| Діти | Józef Skolimowskid і Michał Skolimowskid | |
| IMDb | ID 0804592 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
| ||
 Єжи Сколімовський у Вікісховищі | ||
Є́жи Сколімо́вський (пол. Jerzy Skolimowski; нар.5 травня 1938, Лодзь, Польща) — польський режисер, сценарист та актор, поет, художник; представник нової хвилі в польському кіно[1].
Мати була культурним аташе в Празі, там само він навчався в середній школі з Мілошем Форманом, Вацлавом Гавелем, Іваном Пассерем[2].
Навчався полоністиці та етнографії в Варшавському університеті. В 1963 закінчив курси режисури Кіношколи в Лодзі. Співавтор фільмів Ніж у воді, Невинні чарівники, в 1964 дебютував як режисер фільму Rysopis.
У 1969 році виїжджає з Польщі. Знімає фільми в Англії, Італії, та Голлівуді. Виграв 10 нагород в тому числі: Золотий ведмідь на міжнародному кінофестивалі в Берліні, нагороди на фестивалях в Каннах та Венеції[3]. Потім все ж повернувся до Польщі для екранізації роману «Фердідурка». Присвятив себе живопису. В 2008 році після тривалої перерви в кар'єрі знімає художній фільм «Чотири ночі з Анною». Його кінострічка «Необхідне вбивство» 2010 року видалась дуже успішною, та здобула дві нагороди на фестивалі в Венеції[4].
Як поет Сколімовський дебютував в 1957 році з віршем Moje rundy в літературному журналі «Нова Культура». Опублікував кілька томів поезії, також написав кілька театральних п'єс.
Як актор знявся в таких фільмах: «Лос-Анжелес без мапи», «Білі ночі», «Операція Сімум», «На самому дні». Знімався зазвичай в ролі росіянина.
Також Єжи був членом журі кінофестивалів у Каннах (1987), Сан-Себастьяні (1998) та Венеції (2000, 2001)[5].
Був почесним членом комітету підтримки Броніслава Коморовського перед президентськими виборами 2010[6] та на виборах 2015 р.[7].
30 вересня 2011 р. отримав диплом почесного доктора Вармінсько-Мазурського університету[8].
Був двічі одружений. Його першою дружиною була Ельжбета Чижевська. Другою дружиною була Іоанна Щербіц, також акторка від якої у нього є два сини: Міхал і Юзеф. Юзеф помер 2012 року в Індії від зараження невідомою бактерією. Другий син також займається режисурою та пише сценарії.
- 1962 — Ніж у воді / Nóż w wodzie
- 1965 — Нічия / Walkower
- 1964 — Особливі прикмети / Rysopis
- 1966 — Бар'єр / Bariera
- 1967 — Старт / Le départ
- 1968 — Діалог 20-40-60 / Dialóg 20-40-60
- 1970 — Пригоди Жерара / The Adventures of Gerard
- 1970 — Глибина / Deep End
- 1972 — Король, дама, валет / King, Queen, Knave
- 1979 — Крик / The Shout
- 1981 — Руки вгору / Ręce do góry (знятий у 1967, на екрани вийшов у 1981)
- 1982 — Місячне сяйво / Moonlighting
- 1984 — Успіх — найкраща помста / Success Is the Best Revenge
- 1986 — Плавучий маяк / The Lightship
- 1989 — Весняні води / Torrents of Spring
- 1991 — Фердідурка / Ferdydurke
- 2008 — Чотири ночі з Анною / Cztery noce z Anną
- 2010 — Необхідне вбивство / Essential Killing
- 2015 — 11 хвилин // 11 minut
- 2022 — Іа // IO
- 2023 — Палац // The Palace
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9]
- ↑ Biogram Jerzego Skolimowskiego w serwisie Culture.pl. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 23 квітня 2016.
- ↑ Tadeusz Sobolewski (11 lipca 2008). Bokserski refleks. wyborcza.pl. Процитовано 15 лютого 2010.
- ↑ Jerzy Skolimowski, nagrody [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]; filmweb.pl
- ↑ Złoty Lew dla «Somewhere» Sofii Coppoli. Skolimowski z nagrodą [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]; filmweb.pl
- ↑ Jerzy Skolimowski, ciekawostki [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]; filmweb.pl
- ↑ Komitet poparcia Bronisława Komorowskiego. onet.pl. 16 maja 2010. Процитовано 26 kwietnia 2014.
- ↑ Barbara Sowa (16 березня 2015). Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego, a kto z niego wypadł? Cała Lista. dziennik.pl. Процитовано 21 березня 2015.
- ↑ J. Skolimowski: ślicznie państwu dziękuję [Архівовано 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] (dostęp: 30 września 2011)
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- Єжи Сколімовський [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті filmpolski.pl
- Єжи Сколімовський [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Filmweb.pl
