Перейти до вмісту

Єжов Валерій Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єжов.
Єжов Валерій Микитович
Народився30 вересня 1947(1947-09-30) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбіотехнолог, винороб Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНаціональна академія аграрних наук України Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат біологічних наук і доктор технічних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

Валерій Микитович Єжов (30 вересня 1947(1947-09-30) Редагувати інформацію у Вікіданих, Тбілісі Редагувати інформацію у Вікіданих) — радянський та український учений-біохімік, біотехнолог-винороб, доктор технічних наук (1988), професор (1990); академік Національної академії аграрних наук України. Директор Нікітського ботанічного саду (1999—2014). Автор низки наукових праць, винаходів та патентів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 30 вересня 1947 року в Тбілісі. Закінчив Дніпропетровський університет (1970)[1].

Працював у Інституті винограду і вина «Магарач» УААН (Ялта, АР Крим). Кандидат біологічних наук (1977)[2]. Із 1987 року — завідувач відділу біотехнології. Доктор технічних наук (1988). Професор (1990). Із 1995 року — заступник директора з наукової роботи. Академік Національної академії аграрних наук України (1999). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005)[1].

Директор Нікітського ботанічного саду у 1999—2014 роках[3].

Під час перебування Єжова директором відбулося безпрецедентне відчуження землі і власності НБС. Загублені два парки — Монтедор і Приморський, розаріум, що раніше виходив прямо до моря. В даний час ця земля забудована[4].

Не підтримав анексію Криму Російською Федерацією, написав заяву в НААН України з проханням звільнити його від обов'язків і виїхав на материкову Україну[5].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Докторську дисертацію— «Удосконалення біотехнологічних процесів переробки винограду та підвищення якості вин на основі вивчення формування та перетворень комплексу біополімерів» захистив у 1988 році при ІВіВ «Магарач»[1][6].

За його участю сформовані теоретичні уявлення про роль полісахаридів винограду в колоїдному помутнінні вин, розкрита природа комплексу біополімерів, відповідального за їх виникнення. Розроблено технології: стабілізації вин мультиензимними композиціями, виробництва вин за спеціальними технологіями, переробки вторинної сировини з отриманням етанолу, винної кислоти, кормового та харчового білка, пектину[1][6].

Автор ряду наукових робіт і винаходів, володіє багатьма патентами в області виноробства і переробки сільгосппродукції[7].

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Состояние и перспективы использования ферментных препаратов с целью стабилизации вин к коллоидным помутнениям // Пути повышения стабильности вин и виноматериалов: Сб. тр. ВНИИ винограда и вина «Магарач». Москва, 1982;
  • Біотехнологічні основи виробництва білка і пектину з відходів переробки плодів та винограду. К., 1993;
  • Нові інгредієнти для профілактичного кормовиробництва // ВАН. 1994. № 10;
  • Взаимодействие дрожжей и молочнокислых бактерий в производстве игристых вин // Виноградарство и виноделие. 1995. № 1;
  • Genetic resources of temperature and subtropical fruit and nut species at the Nikita botanical gardens // Hortscience. 2005. Vol. 40, № 1.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г М. П. Литвинов . Єжов Валерій Микитович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009
  2. ↑ Каталог РГБ. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  3. ↑ Никитский ботанический сад | Директора Сада за всю историю. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 13 липня 2021.
  4. ↑ Ялта дерибан Никитского ботанического сада «Ежовые» рукавицы беспредела. yalta.tv. 4 квітня 2013. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 13 липня 2021. [Архівовано 2021-06-15 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ирина Ромалийская. Академік Національної академії аграрних наук України Валерій Микитович Єжов про Нікітський ботанічний сад після анексії // Громадське радіо. — 2018. — Число 19. — Март. Архівовано з джерела 29 березня 2018.
  6. ↑ а б Валерий Ежов, академик Украинской аграрной академии наук. Latifundist Media. 2021. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
  7. ↑ Ежов Валерий Никитович, патенты. PatentDB.ru — поиск по патентным документам. 2021. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • М. П. Литвинов . Єжов Валерій Микитович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009
  • Єжов Валерій Микитович: Бібліографiчнi покажчики наукових праць за 1973—2009. К., 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єжов_Валерій_Микитович&oldid=44044197