Єзерський Сидір Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Ісидор Єзерський
Ім'я при народженніЄзерський Сидір Антонович
ПсевдонімІсидор з-під Теребовлі, Сидір Тюрмач, С.Є.
Народився1847(1847)
с. Глещава, Тернопільської області
Помер24 червня 1900(1900-06-24)
м. Золочів, нині Львівська область
Країна Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльністьсвященник, поет, письменник, перекладач
Alma materЛьвівська духовна семінарія Святого Духа і богословський факультет Львівського університетуd
Мова творівукраїнська
КонфесіяУкраїнська греко-католицька церква
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єзерський.

Єзерський Сидір Антонович (псевдоніми і криптоніми — Ісидор з-під Теребовлі, Сидір Тюрмач, С. Є. та ін.; 1847, с. Глещава, нині Теребовлянського району Тернопільської області — 24 червня 1900, м. Золочів, нині Львівська область) — український греко-католицький священник, поет, перекладач, педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Львівську духовну семінарію і богословський факультет Львівського університету (1872). Висвячений на священника в 1871 році. Після висвячення працював один рік сотрудником на парафії в с. Добростани. З 1872 року — в Золочеві (в 1872—1877 роках як сотрудник).[1] 1875—1900 учителював у Золочівській гімназії. Викладав релігію та українську мову. Засновник та активний член філії «Просвіти» в Золочеві.

Помер 24 червня 1900 року в Золочеві.[2]

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор ліричних поезій, перекладів драми Фрідріха Шиллера «Підступність і кохання» (1884; під назвою «Інтрига і кохання» йшла на сцені Руського народного театру у Львові), повістей Ю. Коженьовського «Анілька» (1873) та «Поступова панна» (1899), роману Е. Дж. Булвера-Літтона «Останні дні Помпеї»(1890-ті).

Друкувався у газеті «Голос народний» (м. Коломия, нині Івано-Франківська область), журнал «Весна», «Правда», «Руслан» та ін. Опубліковані статті «До історії русько-українського письменства» (1890), «Історія Золочівської гімназії» (1899) й ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jezers'kyj Izydor // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 178. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  2. ↑ Посмертна оповістка. О. Ізидор Єзерський // Руслан, ч. 136 за 17 (30) червня 1900. — С. 3.

Джерела

[ред. | ред. код]
S:
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.
українська література Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єзерський_Сидір_Антонович&oldid=35657755