Перейти до вмісту

Єйський відділ

Координати: 46°19′00″ пн. ш. 39°23′00″ сх. д. / 46.316666666667° пн. ш. 39.383333333333° сх. д. / 46.316666666667; 39.383333333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Єйський відділ
Дата створення / заснування 1869
Офіційна назва рос. Ейский отдел (1888)
Країна  Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР
Столиця Єйськ
Адміністративна одиниця Кубанська область
Кубанська народна республіка
Кубанська Радянська Республіка
Кубано-Чорноморська Радянська Республіка
Північно-Кавказька Соціалістична Радянська Республіка
Кубанська народна республіка
Кубано-Чорноморська область
Кількість населення 277 300 осіб[1]
Час/дата припинення існування 2 червня 1924
Площа 16 580 523 660 квадратний метр
Мапа розташування
Мапа

46°19′00″ пн. ш. 39°23′00″ сх. д. / 46.316666666667° пн. ш. 39.383333333333° сх. д. / 46.316666666667; 39.383333333333

Єйський відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869–1924 роках. Адміністративний центр — місто Єйськ (19021920 рр. — Станиця Уманська).

Географія

[ред. | ред. код]

Відділ займав північну частину області, межував на півночі і сході з Областю війська Донського, від якої відокремлювався річками Єя і Куго-Єя, заході — з Азовським морем. Територія 11 190[2] верст (12 734,2 км).

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

На території колишнього Єйського відділу Кубанської області зараз розташовуються Єйський, Старомінський, Канівський, Ленінградський, Павлівський, Криловський, а також частини Щербинівського, Кущевського та Тихорєцького районів Краснодарського краю.

Історія

[ред. | ред. код]

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

У 1913 році до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць[3]:

Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 17 волостей:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти відділу (населення[4], кінець XIX століття)

Населення

[ред. | ред. код]

Національний склад відділу в 1897 році:

Національність Чисельність[5],
осіб
Частка від усього
населення, %
українці 205 063 73,95
великороси 65 449 23,60
німці 1952 0,70
інші 4 836 1,74
Разом: 277 300 100,00

Розподіл населення за статевою ознакою[5]:

  • чоловіки — 140 344 (50,61 %)
  • жінки — 136 956 (49,39 %)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. https://web.archive.org/web/20160923040959/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=65
  2. Ейский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
  4. ЭСБЕ
  5. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2009.

Література

[ред. | ред. код]

Веб-посилання

[ред. | ред. код]