Єлизавета Янушівна Заславська

Єлизавета Заславська
Народилася	невідомо
Померла	1618(1618)
Громадянство	Річ Посполита
Національність	українка
Титул	княгиня
Рід	Заславські
Батько	Януш Янушович Заславський
Мати	Олександра Романівна Санґушківна
У шлюбі з	Ян Щасний Гербурт Максиміліан Пшерембський
Діти	1 син і 2 доньки
Герб

Єлизавета Заславська (пом. 1618) — руська княжна, меценатка.

Життєпис

Походила з князівського роду Заславських гербу Баклай. Донька Януша Заславського, воєводи волинського, і Олександри Санґушківни. Виховувалася у православній вірі, з дитинства виявила любов до читання.

1601 року стала дружиною представника роду Гербутів. Низка дослідників вважають, що саме Єлизавета вплинула на чоловіка для участі в рокоші Миколая Зебжидовського, внаслідок чого Гербурт потрапив у полон в 1607 році. До звільнення чоловіка у 1609 році Єлизавета керувала подружними володіннями. Втім, напевне, її дії були не зовсім вдалими, оскільки утворилися значні борги. 1609 року сприяла фундації друкарні в Боневичах. Іван Гербурт і його дружина Єлизавета самі розробили пам'ятний знак для друкарні і книг, які вони друкували. Цей знак символізував єдність Острозької і Добромильської друкарень.

1613 року разом з чоловіком Яном Гербуртом надала грамоту в Перемишлі та наділили землями василіанський монастир Св. Онуфрія в Добромилі. У 1616 році стала удовою. Того ж року королівським універсалом було закрито Добромільську друкарню. Водночас судилася з братами Юрієм і Олександром щодо материнської спадщини.

Втім вже у 1617 році стала дружиною польського шляхтича Пшерембського, в якості посагу якому принесла Мостиське староство, яке мало боргу в 40 тис. злотих перед родом Фредро. В розпал протистояння з ними у 1618 році Єлизавета померла.

Родина

1. Чоловік — Ян Щасний Гербурт

Діти:

• Ян Леон (бл. 1603 — бл. 1631)
• Александр, дружина Самуеля Конецпольського, старости грабовецького
• Катаржина

2. Чоловік — Максиміліан Пшерембський

дітей не було

Джерела

• Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/4, zeszyt 119
• Український вірш із XVII століття^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Спільна доля друкарень Острозької, Добромильської і Києво-Печерської Лаври^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Шлюбні зв'язки княжих родин Острозьких, Заславських, Корецьких, Чорторийських, Санґушків, Збаразьких, Вишневецьких